"Україна неможлива без Криму": історія військового, який втратив ногу на війні

Миколі Мельнику 38 років. Він — лицар ордену Богдана Хмельницького. Від початку російської агресії 2014 року був волонтером, а згодом долучився добровольцем до лав ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення Миколу Мельника одразу призначили командиром взводу. Рятуючи людей під час евакуації, чоловік натрапив на міну і втратив ногу. Його історію дізнавайтеся у "Ранку Вдома".

Миколі Мельнику 38 років. Він — лицар ордену Богдана Хмельницького. За освітою юрист. Від початку російської агресії у 2014 році дві Микола був волонтером, а згодом долучився добровольцем до лав ЗСУ. З повномасштабною війною знову став на захист України.

"Мене зразу призначили взводним, бо з усіх інших чоловіків, я мав броню та казку.  В мене ще й вища освіта є. Також важливу роль відіграло те, що я брав участь в АТО. Так я й став командиром взводу", — пригадує офіцер ЗСУ Микола Мельник.

Микола разом з побратимами звільняв Київщину, потім північ України, а згодом воював на Запорізькому напрямку. Військовий розповідає, що досвід, отриманий ще під час АТО, став неоціненним із початком повномасштабного вторгнення.

"Потім я був командиром зенітно-ракетного артилерійського взводу. Потім мені запропонували стати штурмовиком, очолити штурмову роту. Я погодився. Потім ми стали механізованими", — каже Микола Мельник.

Війна об'єднала різних людей, незалежно від соціального статусу, політичних уподобань, національностей чи конфесії. Всі разом протистоять загарбникам, часто на межі своїх можливостей.

"Моїй роті поставили задачу обійти Роботине та Новопрокопівку зі сходу. Це маневр, а точніше прорив, на 14 кілометрів. Ми взяли передові позиції противника. Далі їх обороняли", — пояснює офіцер.

Проте згодом сталася біда. Микола втратив ногу, рятуючи людей. Під час евакуації військовий натрапив на ворожі міни. Наразі Микола лікується у Києві. Вже навчився пересуватись у кріслі колісному та за допомогою ходунків. Однак процес його реабілітації доволі тривалий. У 2023 році військовий отримав орден Богдана Хмельницького, проте нагороду особистою не вважає.

"Це нагорода мого підрозділу. Це не моя нагорода. Це відзнака усіх тих, хто йшов в атаку, хто не злякався. Мені пощастило іти в бій з цими людьми", — додає Микола Мельник. 

Своєю агресією Росія змусила Україну вступити у несправедливу війну. Тож для українців, які платять високу ціну за своє майбутнє та незалежність, є лише один сценарій її закінчення — перемога з поверненням усіх окупованих територій, вважає військовослужбовець.

"Україна неможлива без Криму, як і українська нація, неможлива без тих національностей, які живуть в Україні. Крим це є троянда, де кожний народ, який заселяє Крим, є лише пелюстками цієї троянди. Так казав Я думав, ці слова можна перенести в контекст України. Треба просто вміти агресивніше воювати", — резюмував офіцер ЗСУ Микола Мельник.

Після лікування Микола планує знову повернутися до ЗСУ і продовжити захищати країну від ворога.

Також цікаво: З фронту на марафон: як військовослужбовець Андрій "Бродяга" Ткачук після операції на серці став бронзовим призером ультрамарафону у Токіо