80 років тому почалася депортація кримських татар — геноцид у цифрах

80 років тому, 18 травня 1944-го, розпочалася депортація кримських татар — один з найжорстокіших злочинів Радянського Союзу і режиму Йосипа Сталіна. Близько 200 000 татар за лічені дні депортували з Криму. Десятки тисяч з них загинули. На згадку про жертв цього злочину Україна 18 травня відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу. До річниці трагедії NV пригадує головні факти, інформує "Дім".

Причини депортації

Формальною причиною депортації було звинувачення кримських татар у колабораціонізмі та нібито масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. По суті цілий народ визнали "зрадниками Батьківщини". Серед іншого, радянський режим закидав татарам боротьбу з радянськими партизанами в період окупації Криму, сприяння вивезенню людей у Німеччину, співпрацю з нацистськими військами.

Готувати депортацію почали ще до звільнення Криму від німецьких військ. Кримська наступальна операція радянських військ, внаслідок якої німецьких окупантів витіснили з півострова, тривала з 8 квітня до 12 травня 1944 року. Однак ще до її початку режим Йосипа Сталіна почав розробляти план виселення кримських татар. Зокрема Державний комітет оборони, очолюваний Сталіним, схвалив депортацію у постановах № 5943сс (2 квітня) та № 5859сс (11 травня), причому у другій було прямо сказано:

"Усіх татар виселити з території Криму та поселити їх на постійне проживання як спецпоселенців в районах Узбецької РСР. Виселення покласти на НКВС СРСР. Зобов’язати НКВС СРСР (т. Берія) виселення кримських татар закінчити до 1 червня 1944 року".

За попередньою оцінкою голови НКВС Лаврентія Берії, виселити мали щонайменше 160 000 людей.

У ніч проти 18 травня тисячі жінок, чоловіків, дітей, інвалідів та літніх зігнали до переповнених товарних вагонів та відправили за кілька тисяч кілометрів від рідних кримських сіл і міст. Більшість депортованих опинилася у віддалених районах Центральної Азії та Сибіру, ще частина — у різних регіонах РРФСР.

Депортація кримських татар у 10 цифрах

Щонайменше 20% населення Криму складали кримські татари до початку депортації. За оцінками західних істориків, у 1940 році Кримська АРСР нараховувала близько 1,12 мільйона мешканців, з них щонайменше 218 000 (19,4%) були кримськими татарами.

До 20 000 внутрішніх військ НКВС додатково перекинули в Крим для проведення депортації. Такі дані в колонці для BBC озвучував історик Станіслав Цалик. Серед них були мотострілецькі та стрілецькі підрозділи з Москви, Кутаїсі, Нальчика, Єревана, Ростова, Баку тощо. Ці війська почали розміщувати в Криму починаючи з 7 травня. Місцевим мешканцям пояснювали, що підрозділи нібито прибули "на відпочинок і відновлення" після тяжких боїв, а також для вишколу в горах — мовляв, далі тіснитимуть німців у Карпатах, пояснює "легенду" Станіслав Цалик.

Три дні — з 18 до 20 травня 1944 року — тривала основна фаза депортації. Починаючи з 3:00 ранку 18 травня загони НКВД почали силоміць виселяти кримських татар з їхніх домівок цілими родинами. На збори давали від декількох хвилин до пів години, людей виводили з осель під дулами автоматів. Далі їх змушували сідати на вози, підводи чи вантажівки, щоб дістатися залізничних станцій.

20−30 кг речей і продуктів на сім'ю вдавалося в середньому взяти з собою кримським татарам, яких депортували. Інше їхнє майно було конфісковане державою або дісталося мародерам.

Близько 190 000 кримських татар було депортовано лише за перші три дні етнічної чистки. За тисячі кілометрів людей вивозили у закритих переповнених вагонах для худоби. "Подорож" тривала до кількох тижнів, у дорозі людям бракувало повітря, води та їжі. Незначну кількість кримських татар, які ще залишилися в Криму, виселили під час подальших депортацій вірменів, болгар і греків 27−28 червня 1944 року. Тих, хто намагався повернутися з місць спецпоселень, повторно виганяли за межі півострова до кінця 60-х років, нагадує Радіо Свобода.

Від 20% до 46% депортованих, за різними оцінками, померли або під час переселення, або у перші кілька років життя на засланні, до 1947 року. До цього часу загальна кількість депортованих кримських татар досягла 238 000. В абсолютних цифрах це означає, що у спецпоселеннях загинуло, за різними оцінками, від 40 000 до 110 000 людей, переселених з Криму. Навіть за офіційними даними, близько 8 000 людей загинули лише за час тривалого перевезення в закритих вагонах. Надалі ж депортовані гинули від надважких умов життя, голоду і хвороб.

Багатьом кримським татарам доводилося працювати по 11−12 годин на добу без вихідних, отримуючи до 200-400 грамів хліба на день. Залишившись майже без майна, депортовані були вимушені виживати в найгірших побутових умовах — подекуди навіть у землянках.

82,5% депортованих кримських татар виселили до Узбецької РСР. Ще близько 10,5% татар виселили на Урал і в Костромську область Росії, 4,7% — в Марійську АРСР, 2,3% — в Казахську РСР і Таджицьку РСР. 5 тисяч кримських татар відправили на примусові роботи у Московському вугільному тресті, 6 000 — в табори фронтового резерву, ще близько 6 000 — в табори ГУЛАГу.

До 20 років таборів і примусових робіт загрожувало кримським татарам за спробу втечі — відповідно до указу президія Верховної Ради СРСР від 28 листопада 1948 року. Цей документ також встановлював довічний термін виселення. Його було скасовано лише після смерті Сталіна, в липні 1954 року.

Лише через 12 років після депортації кримські татари були звільнені зі спецпоселень, однак без права повернення на батьківщину і без повернення конфіскованого майна (відповідно до указу президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року).

Майже півстоліття — 45 років — знадобилося СРСР, щоб визнати депортацію кримських татар незаконною і злочинною (відповідно до рішення радянського парламенту в 1989 році). Ще до того, в 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших "покараних народів" їм не дозволили повернутися на батьківщину. У 1974 році заборону на повернення кримських татар до Криму було офіційно знято, але де-факто чиновники забороняли їм переселятися назад на півострів аж до 1989 року.

Також цікаво: Подкаст "Пізнай Qirim": про дослідження питань Криму та історії кримських татар розповіла журналістка Qirim media Наджіє Аметова