Живий музей зникаючих українських порід корів: "Велесова ферма" на Чернігівщині пережила окупацію та продовжує підтримувати місцевих

"Велесова ферма" на Чернігівщині не лише вистояла під час окупації, але й допомагала місцевим жителям. Її засновник Михайло Травецький розповів у "Ранку Вдома", як розвозив їжу людям, а також рятував усіх хворих і поранених тварин. Ферма займається збереженням українських порід корів. Тут живе близько 50 корів, кури та індики, а їхню молочну продукції люди полюбили за високу якість. 

Представників сірої української породи худоби ще телятами Михайло Травецький вивіз із заповідника "Асканія-Нова" за рік до повномасштабної війни. Наразі їх в Україні залишилося близько 500. 

"Велесова ферма" та її власники не лише вистояли під час окупації Чернігівщини, а ще й підтримували місцевих жителів. Засновник ферми розвозив їжу сусідам, а також зі зброєю в руках рятував хворих і поранених тварин. 

Михайло Травецький — кандидат ветеринарних наук з ветеринарного акушерства та гінекології. Закінчив Харківський зооветеринарний інститут. Лікуванням тварин він та його родина займаються п'ять поколінь поспіль. Старша донька Михайла — теж лікарка ветеринарної медицини. 

На початку свого професійного шляху Михайло працював на виробництві в пологовому відділенні з імпортним поголів'ям худоби. Згодом поїхав за кордон і протягом п'яти років здобував досвід на сімейних фермах у Великій Британії. Михайла цінували як провідного фахівця. Він мав можливість отримати британське громадянство, проте одного дня фермер почув слова колеги, які пробудили в ньому бажання повернутися на батьківщину. 

"Він мені сказав: "Майк, мене там Майком називали, подивись, яка прекрасна погода — сонце, небо, трава, свіже повітря. Я люблю тебе, Британія, за те, що ти мені даєш можливість жити, ростити своїх дітей і займатися улюбленою справою", — пригадав Травецький.

Саме ці слова стали потужним мотиватором для Михайла, щоб переконати родину повернутися додому та розвиватися в рідній країні. Чоловік працював топменеджером у найбільших українських холдингах, відкрив ветеринарну клініку, а з часом і власну ферму, яка займається збереженням українських порід корів. 

"Велесова ферма" — це живий музей зникаючих українських порід. 30-50 років тому їх рахували десятками й сотнями тисяч. Наразі це, може, десятки чи сотні корів", — поділився він.

За кілька років Михайлу вдалося побудувати успішний бізнес. У "Велесовій фермі" живе близько 50 корів, кури та індики. Молочну продукцію люди полюбили за високу якість.

Коли Росія розпочала повномасштабну війну, чоловік не покинув господарство. Навколо ферми велися активні бойові дії. Попри страх, чоловік розвозив молоко по бомбосховищах та рятував поранених тварин. Ті дні Михайло й досі пригадує з жахом. 

Дивом "Велесова ферма" вистояла. Тварини залишилися цілими і неушкодженими, а люди в окупації мали що їсти. Нині господарство повністю відновило свою роботу, а Михайло повернувся до виготовлення молочної продукції. На фермі можна придбати моцарелу, бринзу, молоко, сметану, вершки, молозиво та домашні яйця. У найближчих планах фермера — варити пармезан з молока сірої української корови, аби популяризувати породу українських корів, що зникають, а також розвивати національне фермерство.

Читайте також: Реєстр забруднених вибухонебезпечними предметами земель створять в Україні — подробиці