Як жителі Ірпеня намагаються відновити зруйнований російськими обстрілами будинок

Близько мільйона українців залишилися без домівок через воєнні дії. За підрахунками, з початку повномасштабної агресії РФ пошкоджено понад 15 000 багатоповерхівок та майже 116 000 приватних будинків українців. Про те, як мешканці зруйнованої багатоповерхівки в Ірпені, намагаються відновити своє житло, дивіться у сюжеті "Ранку Вдома".

61-річний Зектор Мусій — один із тих, хто втратив дах над головою. Зі сльозами на очах він згадує, якою була його квартира на другому поверсі до 24 лютого. Перед Новим роком чоловік обставив житло новими меблями. Згодом будинок кілька разів обстріляли росіяни, а наприкінці березня верхні поверхи спалахнули. Від колишнього затишку у квартирі Зектора лишилися тільки попіл і кіптява, а в очах чоловіка — сльози розпачу. Починати все заново в 61 рік не просто. 

"Тут дуже затишно було — сосновий ліс, що корисно для людей похилого віку. Приблизно півтора мільйона гривень треба. Десь по 70 000 треба скинутися, щоб зробити дах", — розповідає Зектор.

Руйнівні наслідки відчувають і мешканці нижніх поверхів, де приміщення вціліли. Люди розуміють, що якщо чекати компенсації від держави, можна втратити дорогоцінний час. Спільними зусиллями їм вже вдалося отримати висновок та проєкт відновлення зруйнованої будівлі. Діяти самотужки вирішили і надалі. Нині головна мета мешканців будинку — знайти меценатів та спонсорів.

Подібними проектами вже займаються не лише державні, а й волонтерські організації. Радник міністра внутрішніх справ Ростислав Смірнов ділиться, що вже вдалося залучити донорські кошти для відновлення кількох шкіл у селах під Києвом. 

"Держава поки все порахує, приймуть закон, зроблять фонд. Потім Мінрегіон, Мінрегіон — на ОДА, ОДА — на ОТГ, ОТГ — на селище. Це все не швидка історія, тому ми вирішили допомогти людям які можуть тут і зараз проживати в цих будівлях і запустити волонтерський проект", — пояснює Ростислав.

У проєкту є сайт, де можна подивитися карту об'єктів, так званий "каталог руйнувань". Під кожним об'єктом вказана вартість відновлення будівлі за середньоринковими цінами на будматеріали. Завантажити дані про зруйновану будівлю може будь-який колектив співмешканців багатоповерхівок. А шукати гроші з-за кордону на реконструкцію краще у контакті з діаспорами різних країн, розповідає куратор проєкту з міжнародних питань Анастасія Моісеїнко. 

Головне, що потрібно зробити зараз, — це зібрати якнайбільше доказів причетності росіян до руйнувань. На думку юристів, це допоможе досягти адекватнішого фінансування реконструкції об'єктів надалі.

"Я б також радив звернутися до суду. Рішення суду про завдану шкоду Росією значно спростить отримання компенсацій як за українським законодавством, так і за міжнародним", — пояснює юрист Ростислав Кравець.

Поки правового механізму для таких репарацій немає як в Україні, так і за кордоном. Західні партнери ще узгоджують нюанси ініціативи, а законопроект про компенсації за житло, ухвалений Верховною Радою у першому читанні, ще потребує доопрацювання та залишає багато питань, вважають юристи. Яким чином буде здійснюватись відшкодування збитків: у вигляді грошових асигнувань чи способом надання квадратних метрів? Що робити тим, хто не має часу чекати?

Читайте також: Із бізнесу у волонтерство за кілька годин: історія В'ячеслава Запорожця