Чи заборонено слово "Донбас": вислів секретаря РНБО обговорюємо з шефредактором телеканалу "Дом" Олексієм Мацукою

В Україні немає слова "Донбас", його нав'язує Росія. Про це заявив секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України Олексій Данілов.

"Слова "Донбас" немає в жодному нормативно-правовому документі нашої держави. Це дефініція, яка нам нав'язується Російською Федерацією — "народ Донбасу", "вибір Донбасу", "Донбас не поставлять на коліна". Нам треба чітко дотримуватися наших нормативно-правових документів... Є чіткі назви території Донецької та Луганської областей. Ніякого Донбасу не існує, це дуже небезпечно, коли ми починаємо такі речі говорити", — вважає Данілов.

Що означає ця заява, і чому вона так обговорювана в медіа — у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом" аналізує шефредактор телеканалів "Дом" і UATV Олексій Мацука.

Ведучий програми — Олег Борисов.

— Чи означає заява секретаря РНБО, що поняття "Донбас" тепер під забороною?

— У вільній країні немає заборон на використання слів.

Дійсно, Данілов зробив заяву, яка викликала хвилю критики серед жителів наших регіонів на сході, і не тільки, до речі. Тому що багато хто не зрозумів, що Данілов, найімовірніше, говорив в політичному вимірі. І політична мова все-таки може відрізнятися з огляду на те, що на Донбасі частина наших територій окупована, і там використовуються дуже специфічні слова для опису реальності як всередині України, так і у світі.

Наприклад, там використовується слово "хунта". Ви пам'ятаєте 2014 рік, коли російські та місцеві телеканали використовували "хунта" для опису нашого уряду і влади в Києві. Водночас в Києві використовується слово "капітуляція". І воно описує часто політико-дипломатичні зусилля уряду та військово-політичного керівництва країни щодо врегулювання ситуації на сході.

Такі слова як "хунта", "капітуляція" належать до різних таборів політичного мислення, не вживаються при побутовому спілкуванні. Тому що в реальному житті ми не використовуємо слово "капітуляція", або "хунта", або "зрада" тощо. Ми описуємо це іншою мовою. В принципі, і в журналістському ком'юніті ми рідко коли використовуємо такі слова як "колаборант" та інші.

А ось слово "Донбас" належить саме до розряду історичних понять, що описує регіон, його специфіку, як він формувався. А Данілов його вписав у політичний трек. Тому це викликало плутанину.

Якби він назвав такі слова як "Новоросія", "Донецька республіка", "народ Донбасу" тощо. Очевидно, ці слова мають політичне забарвлення, негативну з точки зору нашого українського погляду на реальність. В принципі, з будь-якого розсудливого погляду. І, зрозуміло, що в такому вигляді вони не можуть використовуватися в нашому медійному дискурсі. Ми ж не пишемо "новини Новоросії". Але ми використовуємо "новини Донбасу", "на Донбасі" — відображаючи, що сталося на сході України. Тому що ми описуємо регіон, а не політичну конструкцію, яку намагається приватизувати угруповання "ДНР" за допомогою Росії. Мабуть, Данілов ось це мав на увазі.

І тим людям, які запитують, чи потрібно боятися покарання за використання слова "Донбас". Відповідаю: не потрібно, тому що на соціально-побутовому рівні це слово як було, так і залишається.

— Але деякі медіа вже перекрутили це висловлювання Данілова до того, що поняття вже під забороною, і ці нововведення вводить РНБО...

— Головне розуміти, що відсоток осмислення слів "Донбас" чи інших понять — це 0,01% від того, що робить Київ для врегулювання ситуації на сході. Не словесними описами тут, я так розумію, зайняті.

Я як журналіст відвідую масу заходів в Кабміні, у Верховній Раді, в Офісі президента... Скрізь обговорюють питання — як же повернути мир на схід і на Донбас, а не теми про слова "Донбас", "ООС", "АТО". Обговорюються більш практичні речі. Наприклад, як повернути водопостачання прифронтовим районам, особливо Торецьку. Як відновити трафік людей через КПВВ, коли з того боку КПВВ навмисне закривають.

А в такий політичний трек зі словом "Донбас" нас більше занурює та сторона — самопроголошена влада, яка намагається нав'язати ідею, що в Києві хтось нібито намагається змінити ідентичність наших людей на сході України, або в Криму. Це неправда.

У Києві немає жодної офіційної програми щодо зміни ідентичності наших громадян, які проживають в російськомовних ком'юніті — або в східних регіонах, або в Криму. І всі ці розповіді про те, що тут хтось буде перевиховувати якісь пласти населення, — це не більше ніж пропаганда, або навмисна політизація гуманітарного треку вирішення конфлікту.

Більш того, зараз серед українського уряду, серед чиновників, топосіб, немає агресії стосовно жителів Криму та Донбасу. Якраз навпаки. Відбувається маса заходів — Кримський форум нещодавно був, проходитиме Кримська платформа, є також заходи із залучення інвестицій на Донбас. Плюс нещодавно направили гуманітарну допомогу до Луганської області за сприяння центрального уряду. Червоний Хрест за сприяння українського уряду доставив гуманітарну допомогу в Донецьк. А ті люди, які керують Донецьком, з великим небажанням приймали цю допомогу. І зрозуміло чому — будь-який позитивний крок щодо наших громадян сприймається агресивно з боку маленького прошарку самопроголошеної влади.

— А як в цілому потрібно спілкуватися з людьми з тимчасово непідконтрольних територій? Це я кажу до того, що Україна вибрала деокупацію шляхом дипломатії, шляхом миру. Показати, що тут тих людей чекають, що тут немає ніяких "хунт", "бандерівців" і що найпопулярніші формулювання російських федеральних телеканалів — це насправді фейки. Цього нема. Яким ви бачите це спілкування, тим більш як людина, яка родом із Донецька?

— Я пропоную відповідь на це питання пошукати в ефірі телеканалу "Дом". Тому що все, що робить сьогодні уряд для повернення довіри до київських урядовців, уряду — це в повному обсязі є в ефірі телеканалу "Дом".

Ми використовуємо тут найкращі міжнародні практики, як показувати конфлікти, і як безпосередньо вести діалог з людьми, які проживають сім років в цьому конфлікті, в гуманітарній кризі, в повній нестабільності, невпевненості в завтрашньому дні.

Що може бути гірше для звичайної людини, ніж жити в такій реальності? Постійно перебуваючи в стресовому очікуванні, що з одного боку самопроголошена влада тебе переслідуватиме за думку, за оцінку, з іншого боку — неможливо виїхати нікуди крім Ростовської області. А з третього боку — ще деякі політики в Києві навмисне нагнітають ненависть до людей, до українців, які проживають на тимчасово непідконтрольній території. Навмисне створюють приватні комерційні телеканали, на яких поширюють ненависть до цілих верств українського населення, пропагуючи тим самим наратив, що нібито у нас тут внутрішній конфлікт.

Тому я б радив включати телеканал "Дом", щоб отримувати незаангажовану, об'єктивну та цілісну картину дня в Україні, у світі, на Донбасі та в Криму. Щоб таким чином вибудувати своє персональне ставлення до реальності, засноване на об'єктивній інформації. Адже телеканал "Дом" керується у своїй політиці не інтересами власника (у нас немає "господаря" — це державне мовлення), а інтересами суспільного запиту.