Військовий зустрівся зі своїми рятівниками на презентації книги про місію MOAS в Україні  

Презентація книги про рятувальну місію МОАС. Скриншот: kanaldim.tv

У Києві презентували книгу "Сирени надії: Місія MOAS з порятунку життів в Україні". Вона розповідає особисті історії українських медиків з передової. MOAS — це міжнародна гуманітарна організація, яка працює в Україні з початку великої війни, та врятувала понад 45 000 життів, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Серед врятованих — лейтенант Олександр Возний. На фронті він отримав важке бойове поранення. На презентації книги вперше зустрівся зі своїми рятівниками.

"Ти опиняєшся на межі. Ми виїхали зі стабілізаційного пункту та їхали в обласну лікарню Запоріжжя. Десь посередині дороги сталася зупинка серця. Не знали чи вертатися, чи далі їхати, чи зупинятися. Я виконував непрямий масаж серця. Коли ми заїхали вже на подвір'я обласної лікарні, відкрили двері, там нас чекали вісім медиків, які продовжили нашу роботу", — поділився спогадами анестезіолог Станіслав Геранін.

Олександр Возний — командир штурмового взводу. Він боронить країну у лавах ЗСУ понад десять років. До деталей пам'ятає бій, у якому мало не втратив життя. Ворожий снаряд розірвався у двох метрах від Олександра. Військовий отримав множинні вогнепальні поранення тіла. У нього були розтрощені кістки лівої стопи, травма хребта з пошкодженням спинного мозку та пробита легеня.

"Пам'ятаю, що шукали вени в мене. Була велика крововтрата, не могли мені підключити. Потім мене почали покидати сили, я не відчував кінцівок. Потім мені сказали, що то була зупинка серця. Серце зупинялося кілька разів, потім була кома. Це таке явище, коли ти відчуваєш біль. Ти чуєш всіх, хто з тобою спілкується, розумієш все, що відбувається, але при цьому ти ніби уві сні, нічого не можеш зробити", — каже командир штурмового взводу Олександр Возний.

Олександр шукав своїх рятівників місяцями. Через знайомих, побратимів, лікарів. Мав відеозапис свого порятунку.

"Дружина написала в лікарню Запорізької обласної. Вони згадали мене, бо були бирки. Я попросив знайти їх, дуже хотів побачити своїх рятівників. Я завдячую МОАС всім, що в мене є. Якби не вони, то мої дівчатка були б сиротами. Зараз в них є батько, вони мене люблять", — зізнався Олександр Возний.

Президент Зеленський нагородив Олександра орденом Богдана Хмельницького III ступеня за особисту хоробрість, самовідданість і мужність, виявлені у зміцненні обороноздатності та безпеки України. Також військовий був нагороджений медалями Київського міського голови та відзнакою командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Олександр планує після одужання знову стати на захист країни.

Читайте також: У КМДА відкрили виставку картин, які створили тяжко поранені військові 

Прямий ефір