Ціна відмови співпрацювати з РФ — історія маріупольця, який пережив полон 

Микола Бурлака родом із Маріуполя. На початку повномасштабного вторгнення він здавав російські позиції для ЗСУ. Під час однієї з розвідок потрапив під мінометний обстріл. Евакуюватися не вдалося, тож Микола опинився у полоні в Оленівці. Там над ним та іншими ув'язненими окупанти постійно знущалися: били, саджали на електричні стільці, а за українську мову могли і застрелити. Після чотирьох місяців полону чоловіка обміняли, розповідається у "Ранку Вдома".  

Маріуполець Микола Бурлака до повномасштабної війни працював на "Азовсталі" слюсарем-ремонтником. Після 24 лютого 2022 року допомагав українським військовим — здавав місця дислокації росіян. Під час однієї з розвідок сміливець потрапив під мінометний обстріл — дістав поранень. З голови Миколи лікарі дістали чотири осколки. Друге поранення було в руку. На щастя, дружина є медиком за освітою, тож надала першу допомогу.

Марупольці, котрі виїжджали з міста, погодилися взяти Бурлаку з собою та доправити на підконтрольну Україні територію. На виїзді з міста машину зупинили кадирівці. Вони побачили у Миколи татуювання тризуба і взяли чоловіка у полон. 

"21 березня мене вивели, одягнули на голову мішок і вивезли в якийсь підвал. Там мене тримали до 26 березня. Годували хлібом і водою. На нозі був набитий тризуб, то вони його просто вибили з кров'ю", — пригадує чоловік.

Далі Миколу повезли в Донецьку лікарню, де медики відмовилися рятувати йому руку. Причина — він не хотів співпрацювати з окупантами. Кінцівку просто відрізали майже без знеболювальних. Потім Миколу перевезли до сумнозвісної в'язниці в Оленівці, де над ним та іншими ув'язненими постійно знущалися: били, саджали на електричні стільці, а за українську мову могли застрелити. 

Після чотирьох місяців полону Миколу обміняли. Тепер він разом з дружиною та сином живе у квартирі родичів у Чернігові. На початку великої війни хлопцю було 22 роки, зараз — 25. Він має інвалідність ІІ групи і досі змушений боротися за свої права. 

"Медико-соціальна експертна комісія у моєму посвідченні написала "загальні захворювання". Хоча я їм надав довідки, що у мене була мінно-вибухова травма. Надав довідку військовополоненого. А вони мені: "Загальні захворювання. Я звернувся до юриста з безоплатної правової допомоги. Він подав заявку щодо розслідування. Вони навіть кримінальну справу не відкривали, коли мене з полону звільнили", — каже чоловік.

У роботі Миколі всюди відмовляли, бо він без руки і, мовляв, робити нічого не зможе. Тож хлопець вирішив довести, що навіть з ампутацією можна жити повноцінно. Ба більше, захопився різьбою по дереву. З дерева Микола виготовляє об'ємні вироби: мапу України, шеврони, позивні, герби міст, тризуби.

Про себе та свої захоплення розповідає в TikTok. Підписники донатять хлопцю на необхідні інструменти, щоби він міг розвивати справу. На свої вироби Микола не ставить ціну — скільки люди хочуть заплатити, стільки й платять. 

Про історію Миколи дізнався SMM-копірайтер з Києва і вирішив допомогти чоловікові. Євген зібрав команду фахівців і розробив для маріупольця професійний сайт, на якому можна дізнатися, що пережив Микола, і придбати унікальні дерев'яні вироби його авторства. На сайті також можна задонатити на допомогу Миколі. Зараз чоловік збирає кошти на лікування зубів, які почали кришитися після полону. 

У майбутньому він хоче навчитися майструвати однією рукою не лише сувеніри з дерева, а й повноцінні меблі.

Читайте також:

• Кінні прогулянки, риболовля та масажі між бойовими виїздами: 14-та ОМБр відкрила пункт психологічної допомоги
• "Я думав, що вже помер": 27-річний військовий "Джокер" не раз був за крок від смерті
• Сплави та мандрівки у гори для військових: спільнота Ture влаштовує реабілітацію на природі
• У Києві відкрили новий реабілітаційний центр для поранених воїнів — TYTANOVI Rehab
• Під Бахмутом відірвало ліву руку та посікло ногу — історія захисника, який чекає на протезування