Ветеран з Івано-Франківська малює війну — історія творчої реабілітації

Анатолій Мицкан з Івано-Франківська майже півтора року захищав Україну на Запорізькому напрямку. До великої війни він працював викладачем англійської мови та був директором школи бразильського джиу-джитсу. На фронті Анатолій отримав численні контузії, після чого пережив інсульт. Тепер, замість автомата, він тримає пензель. Раніше Анатолій малював пейзажі, а нині його полотна відображають реалії війни, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Анатолій Мицкан на позивний "НАТО" родом з Івано-Франківська майже півтора року боронив Україну на Запорізькому напрямку. До повномасштабного вторгнення працював викладачем англійської мови та тренером із бразильського джиу-джитсу. Питання про те, чи мобілізуватися навіть не стояло. 24 лютого 2022 року чоловік добровільно став на захист своєї землі, адже воювати був готовий ще 2014 року.

"Коли почалася війна у 2014 році, я відразу прийшов до військкомату. Мене там прийняли, але сказали чекати дзвінка. Оскільки я в армії не служив, кафедри військової не мав і потреби в таких людей, як я на той момент не було",— пояснив ветеран Анатолій Мицкан.

Анатолій приєднався до лав 78 батальйону 102 окремої бригади тероборони Івано-Франківщини. Через місяць навчання захисників відправили на передову.

"Основною нашою зброєю, за іронією долі, стала зброя батька Нестора Махна. Тачанка і кулемет "Максим", як у махновців. В нас був пікап і кулемет, ефект той самий. Ми чітко розуміли, що в нас є обмежені можливості, треба ними користатися. Ми гарно складали мапи, ходили в розвідку, визначали азимути, розуміли, куди ми маємо заїхати. Чекали туману, сідали на наші брички та злітали ворогам в тил", — додає "НАТО".

На один постріл з боку українських захисників пролітали 100 пострілів з боку росіян. Найстрашніше було, коли летіли заборонені фосфорні бомби, каже Анатолій. На фронті боєць отримав численні контузії, після чого пережив інсульт.

"Весною 2023 року почалися госпіталі. Після госпіталю в Запоріжжі військовий терапевт виписав мені таблетки й відправив на позиції, але мудрий командир змусив мене написати рапорт та йти у відпустку. Якраз у відпустці в мене стався інсульт", — пригадує Анатолій Мицкан.

Тепер замість автомата Анатолій Мицкан тримає пензель. Він і раніше малював. Однак тоді це були пейзажі. Нині на його полотнах війна.

"Малюю себе. Я всередині такий. Аудиторії каже, що полотна важкі. Глибоко в серці залишився відгук про те, що людина довго плакала дивлячись на картини. Образи достатньо сюрреалістичні. Це насамперед образи солдатів, яких немає", — резюмував ветеран, художник Анатолій Мицкан.

Зараз в Анатолія триває персональна виставка у Львівській галереї. У День Конституції України захисник проведе аукціон. За вторговані кошти закуплять дрони для бригади, в якій воював художник. Ця бригада продовжує тримати запорізький напрямок.

Анатолій каже, повноцінно відновиться, коли перестане малювати війну. Поки його полотна — це крик сотні тисяч українських захисників та нагадування, що війна триває. Кожен мусить робити свій внесок, аби наблизити перемогу.

Читайте також: Роздуми над вічним через призму абсурду та гумору — огляд книги "Бабуся вмирати не любила"