У музеї Дніпра поряд з експозицією про Другу світову — експонати про АТО та війну Росії проти України (ВІДЕО)

Вісім років та два місяці Україна веде боротьбу за свободу та незалежність. Спочатку Антитерористична операція, а потім повномасштабна війна з Росією. За цей час в українських музеях історії поряд із виставками та експонатами про Другу світову війну з'являлися нові, присвячені героям сьогоднішніх днів, інформує "Дом".

Контузія, два поранення, п'ять бойових вилазок у тил ворога. І все заради перемоги над нацизмом. 98-річна Ольга Твердохлєбова — почесний вінницький ветеран, полковник у відставці — одна з тих, хто, ризикуючи життям, виборювала свободу майбутніх поколінь у Другій світовій війні.

"От таку страшну війну пройти, розписатися на Бранденбурзьких воротах, годувати німецьких дітей. У найстрашнішому сні не могла подумати, щоби Росія. У мене там знайомі, у мене там однополчани були. Ваші діти лежать на вулиці, навіть у землю їх не поховали. Мами Росії, станьте стіною та захистіть своїх дітей", — звернулася до матерів російських солдатів ветеран Другої світової війни Ольга Твердохлєбова.

Фронтові історії прадідусів та прабабусь тепер доповнюються для українських дітей розповідями батьків та матерів, які продовжують боротися за незалежність України. А в музеях поряд з експонатами Другої світової війни — сучасні. Перший в Україні Музей Сучасної війни було відкрито у Дніпрі чотири роки тому. На вході до музейного комплексу — вулична експозиція "Дорогами Донбасу", яку збирали з 2014 року. Площа комплексу — понад 1000 кв. м: тут і військова техніка, і понівечені обстрілом автомобілі, і дорожні знаки з назвами міст, посічені кулями та снарядами. А в центрі — металева обшивка донецького аеропорту. Її збирали по крихтах, щоб показати подвиг кіборгів.

"От, власне, металоконструкція, на якій розміщено залізо, вивезене з донецького аеропорту. 242 дні тримався донецький аеропорт, і ми абсолютно справедливо говоримо, що люди витримали, не витримав метал", — розповідає заступниця директора Дніпровського національного історичного музею імені Яворницького Валерія Лавренко.

Музей АТО, за словами історика Валерія Лавренка, став літописом подій останніх восьми років. А буквально за десять метрів, у будівлі історичного музею, — виставка радянської військової техніки та діорама "Битва за Дніпро". Вона присвячена форсуванню річки у 1943 році. Тут лише кілька персонажів мали реальні прототипи, решта — це узагальнений образ "радянського солдата".

"Коли у діорамі пройшла реекспозиція, було знайдено близько 50 тис. імен полеглих при форсуванні Дніпра. Я вважаю, що наше музейне завдання полягало в тому, щоб не забути. На жаль, немає фотографій цих людей. На жаль, не всі були знайдені. Ми навчилися пам'ятати про кожного нашого бійця, ми навчилися діставати з полону кожного нашого бійця. І це важливо, бо немає нічого ціннішого за людський ресурс", — вважає Валерія Лавренко.

Через загрозу ракетних ударів у пам'ятні дні музей буде закрито. Але зазвичай тут і 8 травня, і 9 травня гуляє безліч мешканців та гостей міста.

Те, що сьогодні в Україні одні майданчики використовують і для меморіалів Другої світової, і для пам'яті героїв сьогоднішньої війни з Росією — є важливим, вважають експерти.

"Школяр, заходячи до Музею військової слави, має все розуміти від Київської Русі. Мати перспективу, зокрема, де ми були об'єктом, а де суб'єктом, де були окупаційні режими. Школяр повинен розуміти, що кожна війна — це велике зло, і що останнім часом українці воюють за свою незалежність. Маємо розуміти, що історія України пронизана боротьбою за незалежність", — заявив науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України.

Головна відмінність сучасного українського підходу до увічнення пам'яті в тому, що ми не маємо поняття "радянський або невідомий солдат". Кожен український герой має ім'я, і ​​неважливо, військовослужбовець це, медик, працівник комунальних служб, рятувальник, волонтер чи журналіст.

Читайте також: Національний музей Григорія Сковороди на Харківщині знищили окупанти (ФОТО)