Творчість Фелліні — нова виставка в Києві: "Утро Дома" з Оленою Гончарук

У Музеї кіно Довженко-Центру відкрилася виставка про легендарного італійського режисера Федеріко Фелліні — "Сторіччя. Фелліні в світі".

Чого очікувати від міжнародної виставки, які сюрпризи підготували організатори для поціновувачів робіт Фелліні, й кому першочергово варто звернути увагу на експозицію — розповіла в. о. генерального директора Довженко-Центру Олена Гончарук в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Юлія Крапівіна і Костянтин Войтенко.

— Виставка вже побувала в Канаді, Бразилії, Німеччині, Литві. В Україні буде розширена версія. Чим вона відрізнятиметься?

— Дійсно, для нас це не звичайна подія, тому що міжнародні виставки не так часто приїжджають в Україну, а в період коронавірусу це взагалі стало практично неможливим. Тому ми дуже раді, що Посольство Італії та Італійський культурний центр доклали багато зусиль, щоб виставку Фелліні, приурочену до його сторіччя, привезти в Україну.

Спочатку матеріал був більше орієнтований на самого Фелліні, його друга і побратима Роберто Сорді. Вони народилися в один рік, і для Італії це неоднозначні персони. Але ми попросили Італійський інститут трохи змінити наповнення і розповісти більше про Джульєтту Мазіну, дружину Федеріко Фелліні, єдину кохану жінку, що для людини з темпераментом Федеріко Фелліні не зовсім звичайно. Але вони дійсно прожили довге щасливе життя, творче зокрема, разом. Тому нам здалося важливим, що Джульєтта Мазіна обов’язково має бути присутня в цій експозиції, тому до експонатів додалося багато їхніх спільних фото, а також її зображення зі знімальних майданчиків.

Також ми наполягали на тому, що оскільки в Довженко-Центрі є власний Музей кіно, напевно, єдиний професійний музей кіно в Україні, нам важливо показувати рухому картинку, саме кіно. У попередніх ітераціях у виставці цього не було, але разом з нашими партнерами ми включили в виставку кілька сюжетів про самого Фелліні, його інтерв’ю, фрагменти його фільмів, там навіть є інтерактивна інсталяція з фільму "І корабель пливе".

Експозиція складається з фотографій, кадрів, костюмів із фільмів Федеріко Фелліні, кіноплакатів, і дуже велика частина виставки — це його карикатури, які він малював усе своє життя. Це, напевно, найцікавіша і найдивовижніша частина виставки.

— Тим, хто не знайомий з творчістю Фелліні, як підготуватися до виставки?

— Спеціальної підготовки не потрібно. Важливо налаштуватися на не надто серйозний настрій, тому що Фелліні був бешкетник ще той. Єдине, напевно, що потрібно враховувати, йдучи на виставку, що там є багато малюнків еротичного характеру. Фелліні малював дуже багато і карикатур, і графіки. Вона відверта, тому якщо хтось планує похід із дітьми, то діти допускаються тільки з дорослими, і дорослі повинні розуміти, що вони можуть про це поговорити.

— Хто ще допомагав в організації виставки?

— Власне, найбільшим організатором цієї виставки виступає Італійський інститут культури, який виконує дипломатичну культурну місію, і вони працюють над промоцією італійської культури в Україні. До нас приїжджала Федеріка Фабрі Фелліні — це єдина спадкоємиця Федеріко Фелліні, це донька його сестри, адже у самого Фелліні дітей не було.

Але у них була велика сім’я, багато друзів, родичів, і якщо ми подивимося фільм "Амаркорд", наприклад, ми побачимо, що в будинку була постійна тусовка, приходили якісь друзі, родичі, вони активно комунікували, навіть на вулицю просто виходили їсти разом. І ця атмосфера великої родини просто поглинула Фелліні. Для численних дітей він навіть малював малюнки, які, до речі, є серед тих карикатур, які у нас зараз експонуються.

— Хто, як правило, приходить на такі виставки?

— Той, хто не шукає занадто простих відповідей, або, принаймні, розуміє, що не все так просто в цьому світі. Той самий Фелліні говорив, що немає реального світу — є наша уява, ми просто не довіряємо собі в тому, щоб визнати, що світ такий, яким ми його собі уявили. Кіно про уявний нами світ. А представляти і фантазувати може кожна людина.

Тому у нас багато відвідувачів із дітьми, які приходять поговорити про мистецтво, ми говоримо про мистецтво кіно. Є багато студентів.

Фелліні, при своїй грайливості, фантазійності, комедійності, не дуже простий. Я думаю, що в його фільмах можна побачити себе, свою сім’ю, свої відносини. До того ж до музейної діяльності, у нас є ще кінопокази, наприклад. Ми робимо багато показів, щоб показати українське кіно, яке повинно бути відомим. Кіно 1920-х років, наприклад, коли в Україні була своя кіноіндустрія.

Наприклад, "Земля" Олександра Довженка або "Арсенал", або "Людина з кіноапаратом". Це цікаво і кінознавцям, й історикам, і фахівцям кіно.

Нас відвідують люди, які вивчають кінематограф, до нас іноземці приїжджають, тому що існують такі програми обміну міжнародними архівами і, наприклад, австрійський архів шукає свої фільми у нас, а український архів — шукає свої стрічки в Німеччині або в Японії.