Тришарова броня, мішки з піском та спецпроєкти — культурну спадщину від вогню росіян захищають у Києві (ВІДЕО)

Київська влада та місцеві жителі зміцнюють історичні пам'ятки культури, які можуть не винести нинішньої атаки російських окупантів. Свою броню та нову подобу вже отримали пам'ятник Володимиру Великому, статуя Самсона на Контрактовій площі та з десяток інших монументів. Завершено зміцнення пам'ятника Княгині Ользі, Апостолу Андрію, Кирилу та Мефодію неподалік Михайлівського Золотоверхого монастиря, повідомляє "Дом".

Столична держадміністрація та небайдужі кияни поставили собі за мету захистити культурну спадщину Києва, яка пережила Другу світову війну, але може не винести нинішньої атаки Росії.

"Для того, щоби виявити, яким чином захистити пам'ятку, необхідно залучати навіть конструкторів, які визначають, яким саме чином, які саме конструкції, і розробляється навіть проєкт, проєктні рішення. Ось на Ользі кожен день працює 20-25 людей, і це тільки ті, що працюють з мішками і з матеріалами", — розповіла архітекторка, волонтерка Ганна Палеха.

Спосіб зміцнення монумента вибирають в залежності від його віку, габаритів, матеріалу та конструкції. Гетьману України Богдану Хмельницькому та його вірному скакуну, наприклад, не довелося тримати на плечах тонни піску. Пам'ятник захистили за допомогою спеціальної конструкції із опалубної дошки.

"Щодо Богдана Хмельницького… Тут треба було би багато мішків і багато піску, і це навантаження могло би щось зробити, зрушити, наприклад, сам об'єкт. Тут на цьому об’єкті було зроблено такий варіант, що поставлені ліси будівельні, й обкладений він опалубною дошкою, яка, в принципі, витримує. Коли ллють бетон, то ставлять на будівельних майданчиках саме таку опалубну дошку", — пояснив директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.

Зберегти для нащадків вирішили не тільки скульптуру, але й живопис. Щоби захистити від ворожих снарядів унікальні вітражі у вікнах столичного фунікулера, до роботи залучили навіть альпіністів.

"Організували і волонтерів, і спеціальних людей, які можуть на канатах вилазити на дахи і спускати такі величезні конструкції, які важать по 200-250 кг. Сама конструкція збита з дощок, закривається з зовнішньої сторони, спускається на канатах і кріпиться до самого приміщення, до об'єкта. Воно втримуватиме і ударну хвилю, і уламки", — розповів Никоряк.

Щоб уберегти від ворожих обстрілів та бомбардувань тонку роботу скульптора та унікальні деталі, пам'ятник Михайлу Грушевському вдягли у тришарову броню.

"Скульптура не просто обкладається мішками, в цьому випадку ми зрозуміли, що потрібна захисна мембрана довкола обличчя, отих деталей, які є неповторними, і треба їх захистити додатково. Тобто прокладається така спеціальна мембрана, а потім вже обкладається мішками. Захисні конструкції вибираються і для голови, і для всього іншого. І ось таким чином захищається", — каже мистецтвознавиця, волонтерка Ольга Рудковська.

На захист культурного надбання Києва не довелося витрачати жодної копійки бюджетних коштів. Всю роботу — від постачання та координації до навантаження мішків — виконують небайдужі жителі міста.

"У нас сформувалася така цікава спільнота! В ній беруть участь і інженери, і архітектори, і навіть представник однієї з балетних труп. Люди, які раніше могли б ніколи не зустрітися, можуть зустрітися на цьому об’єкті, люди, які раніше в мирному житті могли бути в чомусь конкурентами, тут вони спільно працюють", — зазначила Рудковська.

Якщо щось із культурного надбання столиці врятувати від вогню окупантів не вдасться, відновлювати пам'ятники планують за детальними 3D-моделями. Робота з їхнього створення вже стартувала.

Читайте також: "Більшість сил все ще там": Пентагон про відведення російських військ від Києва (ВІДЕО)