Шість українських навчальних закладів увійшли до світового рейтингу університетів Global 2000

Цьогоріч шість українських вишів, включно з науково-дослідними інститутами, увійшли до найбільшого світового рейтингу університетів Global 2000. За якими критеріями їх обирали, який навчальний заклад покращив свої позиції порівняно з минулим роком та які привілеї надає це випускникам вишів. Деталі — у сюжеті "Ранку Вдома".

Престижний рейтинг університетів QS World University Rankings визначив найкращі наукові заклади світу. До списку 2023 року потрапили п'ять українських науково-дослідних інститутів та один національний університет. Національний рейтинг очолив Інститут математики Національної академії наук України. За ним йде Харківський фізико-технічний інститут.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка піднявся на п'ять позицій вище порівняно з минулим роком. Також у списку Інститут ядерних досліджень НАН України, Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Рейтинг складають вже 12 рік поспіль. До нього входять дві тисячі найкращих закладів. Обирають з 20 531 закладу у 95 країнах. Такі поважні цифри роблять рейтинг найбільш академічним у світі.

Засновник рейтингу — доктор Надим Махассен, пишається розробленою ним унікальною методикою оцінювання наукових та навчальних закладів.

"Методологія передбачає використання кількох об'єктивних і надійних показників для рейтингу університетів світу. По-перше, це якість освіти, що вимірюється кількістю випускників університету, які здобули серйозні академічні відзнаки. По-друге, працевлаштування випускників, яке вимірюється кількістю зайнятих керівних посад у найбільших компаніях світу. Ще один важливий показник — якість роботи викладачів, що вимірюється кількістю отриманих значних академічних відзнак", — пояснював доктор Надим Махассен.

Доктор Махассен розпочинав проєкти оцінювання вишів з різних країн світу з метою визначити сотню найкращих університетів. ЗМІ швидко розповсюдили дані, зібрані науковцем, і вже у 2019 році рейтинг розрісся аж до двох тисяч топових вишів світу.

Тепер у доктора Махассена є велика консалтингова організація, яка надає консультації урядам різних країн та університетам для покращення результатів освіти.

Японський вчений Хіроші Оно все життя займається дослідженням соціології освіти. Одне з питань, над яким працює, звучить так: "Навіщо потрібні рейтинги університетів і чи мають вони якесь значення?".

"Роботодавці надають перевагу випускникам певних університетів. Чому так? Здається, відповідь дуже проста. Роботодавці стали лінивими, і вони просто не бажають докладати додаткових зусиль для збору інформації про освіту. Їх влаштовують рейтинги університетів, але рейтинги можуть лише доповнювати людський капітал, а не замінити його. Крім того, рейтинги не дають можливості конкурувати випускникам на ринку праці", — вважає доктор Хіроші Оно.

На думку Хіроші Оно, якщо роботодавці перевіряють претендентів на роботу в їхній компанії виключно на підставі університетських рейтингів, то вони ризикують підписати контракти з випускниками титулованих вишів, які не обов'язково отримали глибокі знання. Натомість відмовитися від дійсно талановитих випускників менш популярних університетів.

Експерти кажуть, що в епоху великих даних роботодавці мають чудову можливість користуватися не тільки запропонованими рейтингами вишів, а ще й досліджувати історії своїх потенційних працівників самостійно. Адже кожен студент публікує про себе чимало інформації в інтернеті, розповідає про свої здобутки та професійні навички. Зібрати та перевірити такі дані не так вже й важко.

Також цікаво: Меценат оплатив навчання п'ятьох українців у престижному коледжі у Пенсильванії