Сервіс, що зберігає спогади: як Memory Box оцифровує старі фото та відеоплівки

Проєкт Memory Box створили для того, щоб українці змогли зберегти чи не найцінніше — свої спогади. Завдяки сервісу можна оцифрувати фотографії та відео у будь-якому форматі. Ідея цього проєкту народилася у перші місяці повномасштабної війни, коли цінність спогадів стала особливо відчутною. Так виникла ініціатива "Збережемо". Кожен, хто не має змоги оплатити оцифрування, може подати заявку на сайті та отримати цю послугу безкоштовно. Детальніше про Memory Box розповідається у сюжеті "Ранку Вдома".

Memory Box — це проєкт, який допомагає сканувати фотографії та відео у різних форматах і зберігати їх у цифровій якості назавжди. Ідея належить айтівцю Володимиру Ляхову. Вона виникла у першій місяці повномасштабної війни, коли багато українців вимушено покидали свої домівки і часто не мали змоги взяти з собою власні фотоархіви, відеокасети, аудіозаписи.

Володимир зібрав команду однодумців, домовився з технічними партнерами і у 2023-му запустив сервіс. Реакція людей була приголомшливою, особливо у тих, хто вимушено переїхав за кордон. 

"До кожного боксу, під кожен спогад ми додаємо пакети для збереження. Людина, котра отримує їх, може покласти свої спогади спочатку в м'який пакет, а потім загорнути у бокс і переслати нам. Можна додати стільки спогадів, скільки забажаєте. Наші фахівці оцифровують, аккуратно складають їх разом із цифровими копіями і назад клієнтам", — розповідає проджект-менеджерка сервісу Memory Box Марія Ілюшенко.

Кожен, хто не має можливості придбати оцифрування, може залишити заявку на сайті для безоплатної послуги. Після успішної реєстрації учасникам надсилають спеціальні бокси з інструкцією, як безпечно скласти спогади. 

Лише за три місяці команда Memorybox безкоштовно оцифрувала спогади сотні українців із прифронтових територій. Разом із фото та відео люди ділилися своїми історіями.

"Наприклад, ми отримали віде з Першого дзвінка зі школи в Оріхові, якої зараз, на жаль, вже не існує. Для людей було важливо зафіксувати момент, як їхня дочка вперше пішла до тієї школи. Ця школа живе зараз тільки на відео. Зберігати такі моменти — це дуже емоційно і важливо", — додала Марія Ілюшенко.

Отримані матеріали розділяють на три умовні категорії:

• люди, 
• міста,
• події.

Читайте також: Спогади про знищене окупантами місто: розмова з ініціаторкою проєкту "Листи до Бахмута"