Серія подкастів "Вчися вухами": говоримо про навчання в аудіоформаті з представницею об'єднання "Смарт Освіта

Літо стрімко добігає кінця, тож усі думки школярів та їхніх батьків — про початок нового навчального року. Аби освітній процес став цікавішим можна використовувати різні інструменти. Зокрема, подкасти навчального проєкту "Вчися вухами" від громадського об'єднання "Смарт Освіта". На кого орієнтований проєкт, у "Ранку Вдома" розповіла координаторка проєкту Ірина Шарова. 

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Нагадаймо історію появи проєкту "Вчися вухами". Коли він з'явився та наскільки є популярним серед українських школярів? 

— Власне, ідея з'явилася восени 2022 року, коли сталися перші відключення електроенергії. Часті тривоги, відсутність світла та постійний стрес — це все те, що сприяє утворенню освітніх втрат. Тобто в школярів утворюються прогалини у знаннях, які, власне, треба в якийсь спосіб заповнювати. Вчитися в нормальний спосіб вже не виходить. Тож очільниця нашої організації Галина Титич запропонувала спробувати формат аудіо. Подкасти можна слухати, коли миєш посуд, займаєшся спортом, відпочиваєш чи гуляєш. 

Формат "Вчися вухами" дозволяє слухати уроки, дізнаватися контекст, дати, імена, причинно-наслідкові зв'язки та логічні конструкції. Зрештою краще розуміти про що був урок, або про що він буде. Краще орієнтуватися в тому, про що треба написати в домашньому завданні. Про що спілкуватися із вчителем на уроці і як краще написати контрольну. 

Станом на зараз, з весни 2023 року, ми записали вже майже 500 аудіороків. Нам залишилося зовсім мало до відмінків в півмільйона прослуховувань. Щодо популярності, то історія України б'є всі рекорди. Власне, запит на ідентичність, високий. 

Важливо зауважити, що не тільки школярі в Україні слухають уроки, але й школярі за кордоном. Діти, які евакуювалися та ходять в школу за кордоном навчаються в другу зміну в українських школах. Це велике навантаження. Аудіоуроки для них — це варіант лишатися в контексті. Вчити матеріал в легший спосіб. Ми не хочемо замінити класну роботу з вчителем. Це неможливо, але спростити вивчення теми вдома можна. 

Дати додатковий інтерактив на уроці, послухати уривок, обговорити його. Зрештою, у крайньому разі, коли через тривоги зовсім не виходить проводити навчальний процес, прослухати цей матеріал в укритті. 

— Чому обрали історію Криму? В чому ви бачите актуальність? 

— Раніше історію Криму викладали поверхнево. Це реальна проблема, яку ми виявили. Ми почали досліджувати українські підручники з історії, які видавалися з 1993 року. Згадок про Крим, кримських татар, кримський ханат — мінімум. 

Тобто нічого про колонізацію Російської імперії, нічого про депортацію та геноцид, нічого про ті спільні століття історії, які взагалі-то присутні й нікуди не ділися. Це насправді імперський спадок, а потім спадок від Радянського Союзу. 

Бо Російська імперія прагнула  захопити територію Криму для своїх потреб. В Радянському Союзі були свої ідеї щодо того, що має бути з Кримом. Власне, Радянський Союз і вчинив депортацію, геноцид. Про це не було просто жодного слова в ранніх підручниках. З 2014 року ця ситуація покращилась, набагато покращилась. З 2022 року ще більший прогрес. 

Торік на Книжковому Арсеналі один з відвідувачів, десятикласник, сказав таку річ: "Я все своє життя чую, що Крим — це Україна. Але я уявлення не маю, що таке Крим. Чи не могли б ви мені пояснити?". Це був дуже складний момент для мене, бо свідчить про те, що та програма з історії України, яку він вчить і яка формує його українську ідентичність, не дає йому відповіді на питання про частину України.

Через кілька місяців після цих подій, я почала готувати інформацію для подкасту. Це короткі аудіофайли, тож все треба правильно подати. Коли я готувала інформацію то переконалася у тому, що програма насправді не дає відповіді на питання цієї спільної ідентичності. 

Ми можемо знайти багато цікавих і важливих питань про побут в кримському ханстві, про спільний етногенез, про те, як Росія колонізувала південь України, захоплюючи козацькі, кримськотатарські, османські господарства. Ми можемо знайти інформацію про національне відродження, про депортацію та геноцид. Втім, вся ця інформація радше є додатковою, вона не є акцентною, вона не творить нашу спільну ідентичність.    

— Що ви хочете змінити цим курсом? 

— Ми побачили проблему та хочемо запропонувати варіанти її розв'язання. Зрештою, зробити подкаст таким тестовим майданчиком для того, щоб методисти та історики змогли вигадати спільне рішення про те, як інтегрувати ідентичність Криму в історію України. Як зробити цю ідентичність великою спільною. 

Наприклад, ми знаємо, що українці, які жили під двома різними імперіями, завдяки Акту Злуки підтвердили свою єдність попри те, що тривалий час вони були роз'єднані. Зараз, шукаючи якийсь такий спільний акцент, який міг би пояснити, що історія етнічних українців та етнічних кримських татар та інших корінних народів Криму, вона спільна і так само неподільна, ми шукаємо оці спільні реперні точки.     

— Який період історії ви охоплюєте? 

— Це насправді дуже хороше питання. Бо якщо ми говоримо саме про акцентний підхід, ми говоримо про той період, де у нас найбільше спільного. Зокрема, наголошуємо на періоді з XVIII сторіччя дотепер. Декілька уроків, які вийшли в нашому курсі, стосуються ще скіфів, таврів, еллінів. Це давній період Руси України та її спільної історії із людьми на Кримському півострові.   

— Де можна знайти ці курси? 

—  Ви можете просто загуглити "Вчися вухами", вам одразу випаде наш сайт, і там ви клацаєте "Історія Криму" та прослухаєте уроки. Програма є на всіх майданчиках для подкастів: Spotify, Apple-подкасти, NV-подкасти.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Рекордна кількість ліцензій, підготовка та очікування: інтерв'ю з президентом Паралімпійського комітету України
• Як вплинуть вибори у США на економіку України  — пояснення інвесторки
• Реконструктивна хірургія обличчя військових та цивільних: про роботу французьких хірургів розповіли в Superhumans Center