Омікрон, Кракен і ФЛіРТ: як вигадують назви штамів коронавірусу

Минуло понад 4,5 роки з моменту, коли в Україні зафіксували перший випадок COVID-19. З того часу пандемія значно змінилася, але вірус нікуди не зник — він став сезонним, як грип. Вірус SARS-CoV-2 постійно мутує, і за ці роки ми зустріли безліч його варіантів: від Альфа та Дельта до Омікрон і Кракен. У Міністерстві охорони здоров'я України пояснили, звідки беруться назви штамів коронавірусу, передає "Дім".

Усе почалося з А і В — двох найперших форм SARS-CoV-2, які виявили в Китаї наприкінці 2019 року. Вони поширювалися і мутували з утворенням варіантів та субваріантів вірусу, тож до їхніх назв експерти з ВООЗ додавали цифри: A.1, B.2.27, B.1.351 тощо. Така система неймінгу показувала, від якого підвиду походить той чи інший штам вірусу. Для науковців все було зрозуміло, однак люди, далекі від науки, часто плутали ці назви, а тому для простоти сприйняття почали вигадувати означення варіантів та субваріантів, відповідно до країни чи регіону, де ті були вперше виявлені. Так з'явилися "британський" і "південноафриканський" варіанти.

Проте такі "географічні" назви загрожували стигмою щодо цілих країн, тож у 2021 році ВООЗ довелося запроваджувати нову систему — тоді варіантам, які становили значну загрозу, присвоювали назви з літерами грецького алфавіту. Так з'явилися Альфа, Бета, Гамма і Дельта. Літери, які могли спричинити плутанину, наприклад, Nu (звучить як "новий"), або для декого чутливі, як-от Xi (прізвище президента Китаю) не застосовували.

Коли з'явився Омікрон, система "зламалася", адже цей штам об'єднав величезну кількість варіантів, субваріантів і мутацій. Нові штами легко передавалися і вміли "обходити" імунітет, це спричиняло плутанину. Наприклад, XBB.1.5 був також субваріантом Омікрону, він швидко циркулював і еволюціонував. Аби краще інформувати громадськість про загрозу, цей підвид назвали Кракен на честь агресивного морського чудовиська зі скандинавського фольклору. Застосовували також назви з грецької міфології.

Передостанньою неофіційною назвою, яка була поширеною і в Україні, стала Пірола (BA.2.86). Цей субваріант назвали не тому, що він сильно розповсюджувався (як Кракен), а тому що мав 30 мутацій. Пірола — це назва астероїда, але водночас і поєднання двох літер грецького алфавіту: Пі і Ро.

У назві ще одного штаму — ФЛіРТ — жодної грайливості немає. Це позначення мутацій у шиповому білку (S-білку або спайк-білку), який дозволяє SARS-CoV–2 прикріплюватися до клітин тіла людини (F456L, V1104L і R346T). Вчені припускають, що мутації FLiRT дозволяють вірусу краще уникати нашого імунітету.

Читайте також: В Україні оновили рекомендації щодо вакцинації від ковіду