Несподівана зброя України та м'яка сила у боротьбі з РФ: інтерв'ю з Борисом Тизенгаузеном

Борис Тізенгаузен. Фото: kanaldom.tv

Фотосесія першої леді Олени Зеленської для журналу Vogue вкотре нагадала світові про війну в Україні. Про це сказав політолог Борис Тизенгаузен в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA. Також він прокоментував негативні відгуки про фотосесію — реакція ЗМІ та користувачів мереж була неоднозначною — критикували як зовнішній вигляд першої леді, так і пози, в яких вона зображена.

Детальніше про нову роль першої леді, м'яку силу в боротьбі з російською пропагандою, а також про те, чому Україна виграє в інформаційній війні, — в інтерв'ю з Борисом Тизенгаузеном.

— Як ви дивитеся на важливість фотосесії з Оленою Зеленською для Vogue? Що це означає для іміджу України, для іміджу Олени Зеленської?

— Тут варто сказати, що згодом фотографії опинилися на обкладинці одного зі світових журналів. І цим фото ще раз нагадали світові, що в Україні триває війна. Є така особливість людського мозку, зокрема і серед жителів Європи, — вони починають забувати, заглиблюватись у свої проблеми. Це абсолютно нормальний процес.

Але кожне таке нагадування ще раз виводить Україну на новий виток обговорення. У 21-му столітті вказувати жінці, у якій позі вона має сидіти, — це печерна дикість. І тут питання було навіть не в тому, як сиділа Олена Зеленська, а в тому, що є якась категорія людей, яка ненавидить самого Володимира Зеленського, яким усе не так. Ось якби вона навіть у найкласичнішій закритій сукні до щиколотки сфотографувалася, вони все одно знайшли б щось у цій фотосесії.

Ми живемо в інформаційну добу. В інформаційній епосі, якщо ти про себе не нагадуєш, про тебе хтось там окремо не нагадуватиме.

— Чи можна назвати Зеленську секретною зброєю, і в чому головний зміст цієї секретної зброї, як вона змінює світ та ставлення світу до України?

— Я, мабуть, не назвав би це секретною зброєю. Я назвав би це несподіваною зброєю. Річ у тому, що всі звикли, що перша леді займається гуманітарними питаннями. А вона поїхала до Конгресу США, виступила перед обома палатами та сказала: "Зазвичай перші леді говорять про гуманітарні питання, а я прошу у вас зброю". У цьому полягає сила несподіваної зброї. І так, мені чомусь здається, що Олена Зеленська, була б її воля, напевно, якби не було війни, не виходила б у таку публічність. Тому що вона, напевно, за психотипом трохи інша. Так, вона займалася б гуманітарними питаннями, як усі перші леді. І на цьому все.

Потрібно використовувати всі ресурси — артистів, спортсменів — кожен із них має конвертувати власну впізнаваність на якусь реальну допомогу.

Я бачу зараз, що той самий ексфутболіст Андрій Шевченко приєднується до UNITED24, боксер Олександр Усик танцює з прапором України тощо.

— Яку перевагу має м’яка сила у боротьбі з російською пропагандою, яка десятиліттями сковувала розуми як європейців, так і американців?

— Росія має гроші та лобістів, яких вона може купити за гроші. У Європі зараз закриваються один за одним російські пропагандистські канали. Україна зараз виграє в інформаційному полі. До того ж ми перейшли до агресивної контрпропаганди.

Якщо раніше ми захищалися, то зараз ми просто розмазуємо Росію, бо на нашому боці факти, а на боці росіян — погано зроблені фейки — усі ці історії про те, що ми самі себе бомбимо, обстрілюємо атомні електростанції, створюємо біолабораторії тощо. Росія скрізь програє, тому що фактично вони не мають базису.

Україні певною мірою пощастило, що зараз на чолі країни стоїть досить медійна команда. Тобто ми вміємо робити ці меседжі, ми вміємо робити ці картинки, ми швидко та різко реагуємо на будь-які випади з боку Росії. Ми часто звертаємося до парламентів, до конгресів, інших іноземних політиків. Ми возимо їхніх представників сюди, ми їм показуємо не папери якісь, а веземо їх реально до Бучі, Ірпеня та показуємо картинку, яка зараз у цифрову епоху набагато краще працює.

— Як думаєте, чи справді глави інших держав наслідуватимуть таку поведінку, таку позицію, чи це залишиться лише українською особливістю?

— Я не хотів би, щоб вони успадкували всю ту ситуацію, яка зараз у нас. Тобто Зеленський не тому став іншим, бо йому захотілося. Війна його зробила таким. Якщо в інших глав держав подібних подій не буде, то й не доведеться змінюватися.

Що стосується першої леді, немає якогось тренду, як вона повинна поводитися. Мені особисто дуже подобається, який вигляд має, поводиться в ролі першої леді Олена Зеленська. Вона справді класна. Вона спокійна, врівноважена та розважлива. Вона робить те, що належить, і навіть більше. Перші леді різних країн є абсолютно різними. Мішель Обама займалася своєю справою. Тому я не порівнював би тут. Кожна країна має свою ситуацію і кожна країна має свою місію для першої леді.

— Мені здається, не обов’язково, щоб країна була в стані війни, щоб президент поводився нетипово, по-людськи. Тут ідеться не про сміливість, а справді про те, наскільки людяним є президент.

— У Європі цілі команди працюють над тим, щоб із політика витягти людину. Але є політики, в яких ця людина є спочатку. У нас, на жаль, до Зеленського був тренд, що показати людину  це слабкість. Ні, політик має бути піджаковим, форматним, обов’язково виступати на трибуні, на тлі прапора, герба та всього іншого. Ні, він має бути таким самим, як і ми.

І, власне, наприклад, деяким європейським політикам це вдається. Тому що для них це нормально. Диктаторам це не вдається, тому що для диктатора показати в собі людину — це слабкість. Вони повинні бути вищими за людей, вони не люди, вони напівбожества. Тому нормальний справжній президент — це насамперед людина.

— Після саміту перших леді та джентльменів, який відбувся у Києві, хочеться підбити підсумки. Яка вона — перемога цієї м’якої сили?

— Перемога — це те, що ми маємо забрати належне нам. До того ж це стосується і Криму, й окупованих територій Донбасу. Людей, які не готові жити в Україні, ніхто не тримає тут. Росії не буде на нашій території. Плюс Росія повинна обов’язково заплатити за повне відновлення.

М’яка сила — це історія про те, що наші європейські та американські партнери продовжують політику своєї м’якої сили, тиск на Російську Федерацію, зокрема санкційний. Тобто відбувається таке легке придушення Російської Федерації ніжними санкційними обіймами.

А м’яка сила щодо першої леді — це залучення світових зірок, знаменитостей, політиків. Це саме ті цеглинки, які фактично будуть створювати нові прецеденти й сприятимуть введенню нових санкційних пакетів.

Якщо відразу натиснути на Росію, невідомо, чим може відповісти ядерна держава. Ніхто не знає, що в голові цього божевільного діда. Тому треба душити м’яко, і ми готові до цього, у нас для цього все є.

Читайте також: М'яка дипломатія: як образ першої леді стає новою "секретною зброєю" України (ВІДЕО)

Прямий ефір