Наслідки знищення Каховської ГЕС: юрист розповів про вплив на цивільне життя та міжнародне правосуддя

Українська ГО Truth Hounds (TH) та організація зі США Project Expedite Justice (PEJ) опублікували всебічний звіт про причини та наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Він називається "Затоплено війною: Дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідки для екосистеми, аграріїв, цивільного життя та міжнародного правосуддя". Організації також закликали Міжнародний кримінальний суд визнати знищення Каховської греблі воєнним злочином проти довкілля. Про що йдеться у звіті, у "Ранку Вдома" розповів юрист Андрій Лациба.

Ведуча — Ольга Фанагей-Баранова.

— Розкажіть, будь ласка, на яких аспектах трагедії фокусується звіт?

— Звіт є дійсно комплексним, який оцінює багато аспектів, починаючи від історії. Тобто ми починаємо з дослідження регіону, історичного спорудження греблі, для чого вона будувалася, які були основні завдання, положення. Далі ми продовжуємо, що все-таки сталося 6 червня 2023 року, та встановлюємо потенційних відповідальних осіб за підрив греблі.

Греблю підірвала російська армія. Також ми встановлюємо осіб, які відповідальні за ці злочини. Далі ми оцінюємо каскад наслідків від руйнування греблі. Руйнація майна, встановлюємо наслідки для екології, для економіки, сільського господарства та навіть для культури. Згодом ми кваліфікуємо це як воєнний злочин і доводимо, чому ж це все-таки має кваліфікуватися за ст. 8 (2)(b)(iv) Римського статуту.

— Почнімо з наслідків для екосистеми. Чи можна їх чітко оцінити?

— Наслідки можна оцінити,  хоч і приблизно. Важливо розуміти, що найбільш постраждалим залишається лівий берег, який досі в окупації. Науковці просто не мають доступу до територій, аби взяти проби ґрунтів або оцінити вплив на флору, зблизька подивитися рослини, які там збереглись, які не збереглися.

Проте у будь-якому випадку можемо виділити наслідки, як для водних ресурсів — це зниження рівня ґрунтових вод, забруднення сміттям та іншими речовинами, довгостроковий вплив на водопостачання. Також це втрата біорозмаїття — це втрата водних біотопів, масова загибель рослин і тварин, потенційне знищення природоохоронних територій.

Наприклад, природоохоронні парки та заповідники, які були затоплені або, навпаки, осушені вище греблі. Здоров'я ґрунтів, наприклад, посилення вітрової ерозії, потенційне засолення ґрунтів, які були розташовані нижче за течією, а також гострі ризики для продуктивності сільського господарства та здоров'я людей через забруднення ґрунтів, які відбувалися внаслідок забруднення води.

— Яких збитків зазнали вітчизняні аграрії через цей злочин?

— Вплив є доволі значним. Це родючі землі. Значною мірою вони залежали від зрошення, тобто в основному ця гребля будувалась, щоб забезпечити водну систему цього регіону. Перш за все можна говорити про овочеві культури, які потребують значної кількості води. Початкова повінь затопила, за нашими оцінками, посіви на 5 000 гектарів землі, що призвело до негайних збитків обсягом понад 5 мільйонів доларів США.

Довгострокові наслідки є значно більшими. Порушення роботи аераційних систем, що потенційно може коштувати близько 360 мільйонів доларів щорічно. Зменшення площі зрошення, як наслідок, тягне зменшення врожайності та  зменшення виробництва. Тобто у звіті проаналізовано якраз історичні дані про врожайність сільськогосподарських культур та використання іригації для оцінки майбутніх втрат від підриву греблі.

— Коли ви проводили дослідження? Як це відбувалося? 

— Це було тривале дослідження наслідків. Ми відстежували певні тенденції. Розрахунки здійснювали експерти у сфері іригації, які розраховували все. Тобто вони порівнювали попередні дані, розрахували потенційні втрати. Їздили у польові місії, аби оцінити наслідки для територій, на які перейшла повінь. Відповідно до цього комплексу робіт експерти й писали висновки.

— Звіт закликає Міжнародний кримінальний суд визнати знищення Каховської греблі воєнним злочином проти довкілля. Які у нас є шанси бути почутими, а у росіян — покараними? Наскільки чітко Міжнародне гуманітарне право або кримінальне право регулює такі дії?

— Шанси є завжди. Ми все одно маємо робити все, аби вони ставали дедалі ближчими до реальності. 6 червня Генеральна прокуратура та Служба безпеки України видали ордер на арешт Олега Макаревича, який так само є одним з основних фігурантів нашого звіту якраз за підрив Каховської дамби. Наш звіт є важливим інструментом для міжнародної спільноти, який показує те, чому саме росіяни винні та як ми маємо це кваліфікувати.

Ми пропонуємо кваліфікацію за Римським статутом, за ст. 8 (2)(b)(iv), яка є єдиною статтею, яка, по суті, фокусується прямо на злочини проти довкілля. Ми показуємо, чому саме Каховська дамба є цим випадком. Стандарт доведення є доволі великий і доволі складний. Хоча ми вважаємо, що випадок Каховської дамби дійсно підпадає під це, тому що масштаби такої трагедії й дійсно катастрофічні, проте в інших випадках, наприклад, ця стаття може не захистити екологію.

Тому справа по Каховській дамбі може бути важливим прецедентом для міжнародної спільноти, тому що ця стаття ніколи не застосовувалася Міжнародним кримінальним судом. Це може бути перший випадок. Це може бути важливим прецедентом, який може показати міжнародній спільноті, що ми маємо піклуватися про екологію навіть під час війни. Ми повинні робити міжнародне законодавство більш дружнім для захисту екології та набагато суворішим для тих, хто нехтує екологією для якихось інших цілей.

— Чому досі не було таких прецедентів?

— Перш за все, потрібно розуміти, що прецедентів немає, бо їх не виникало. Прецедентів такого масштабу. Стаття ухвалена під час ухвалення Римського статуту у 2003 році. Варто розуміти, що це все було питання компромісу країн. Тобто країни боялися, що їх, уникаючи полководців, може бути засуджено за певні рішення, які можуть шкодити екології. Відповідно, країни не сильно йшли на поступки в цьому питанні.

У військових доктринах військові часто можуть нехтувати екологією задля того, аби досягти певних воєнних задач. Це якраз стало однією з причин, чому стаття не є дуже дружньою до екології. Проте у будь-якому випадку, якраз Каховська дамба може показати важливість цих змін, важливість руху в міжнародній дискусії. Поновлення — це як важливий темп для розмови й, відповідно, стати прецедентом, який може рухати голос екологів вперед.

— Де можна ознайомитися зі звітом? Яка подальша доля цієї інформації?

— Зі звітом можна ознайомитися на сайті організації Truth Hounds. Там є портфоліо, де ви знайдете цей звіт. Подальша доля звіту — поширення на міжнародну спільноту, на міжнародні організації, що буде сприяти об'єднанню консолідації для певної адвокації на міжнародному рівні та єдиного голосу для захисту екології в першу чергу для конфлікту в Україні. Також звіт передадуть у Міжнародний кримінальний суд, який може знайти докази. Наші висновки стануть корисними в цьому випадку. Для того відкрито власне провадження та власне розслідування з цього питання.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Історія мужніх українців та потужного волонтерського руху: інтерв'ю з ведучим проєкту "Тревел нашого часу" Денисом Христовим
• Спецкурс для держслужбовців та функція амбасадорів: керівниця та співзасновниця руху "Єдині" розповіла про мовний курс
• "Лінія іспанського кіно": програмний директор фестивалю Ілля Дядик відкрив усі секрети
• Відрізнити правду від дезінформації з допомогою "Калькулятора фейків": інтерв'ю з представницею Асоціації інноваційної та цифрової освіти
• Безплатні курси з вивчення правил дорожнього руху для українців: інтерв'ю з директоркою "Гончаренко центру" Ольгою Чайкою
• Безплатне навчання цивільних від Victory Drones: про ТЦК, рекрутинг та керування дронами розповів Ігор Борохович
• Українцям відкрили доступ до курсів, які коштують тисячі доларів: інтерв'ю зі співзасновником освітньої платформи BecomingX | Ukraine Полом Герні
• Унікальні історії для книги "Українські палаци. Відновлення історії. Золота доба": інтерв'ю з автором проєкту "Реальна історія" Акімом Галімовим
• Сімʼї полонених та зниклих безвісти отримуватимуть сповіщення від Координаційного штабу в "Дії": інтерв'ю з представницею Мінцифри