Мітинги та блокування техніки: як кияни пручаються забудовникам

Сквер Чкалова в Киеве. Скриншот видео: kanaldom.tv

Сквер імені Чкалова на перетині вулиць Гончара та Коцюбинського — невеликий зелений оазис в історичній частині Києва, який скоро може зникнути з карти столиці. Місцеві жителі котрий рік поспіль буквально воюють за цю територію з забудовниками. Група активних киян, які живуть поруч зі сквером, впевнені — він може перетворитися на парковку житлового будинку, який хочуть побудувати впритул до зеленої зоні. У ситуації розбиралися журналісти програми "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом"

Жителі VS забудовники

Місцеві жителі показують будівельний паркан, який виріс поруч зі сквером ще кілька років тому. За ним — вже зарослий кущами котлован замороженого будівництва. Роботи тут так і не почали, однак люди запевняють, що будівельники можуть повернутися зовсім скоро.

"Влітку минулого року компанія-орендар землі та забудовник активізувалися в юридичному плані, щоб закріпити свої права на ділянку землі з метою забудови", — розповідає киянин Олександр.

Будівництво збираються розгорнути на декількох ділянках землі, що належать різним власникам, кажуть активісти.

"У нас буквально за спиною знаходиться Інститут геології, до нього відноситься одна ділянка, відразу за нею — ще дві ділянки, які відносяться до МЖК "Оболонь", і вони йдуть впритул один до одної. Здавати в суборенду ці ділянки не можна, але при цьому МЖК "Оболонь" здав їх у суборенду компанії "Ділайвест", яка є забудовником", — уточнює киянка Олена.

Активісти впевнені — після незаконної передачі землі в суборенду забудовник хоче побудувати тут 14-поверховий будинок, поверховість якого вдвічі перевищить припустимі норми в історичній частині міста.

Ще одна проблема — скверу Чкалова немає на геокадастровій карті, а значить, забудовник може скористатися цим, і захопити частину зеленої зони.

"Не дивлячись на сквер, через сквер або впритул до скверу відбуватиметься таке будівництво, що означатиме порушення щодо прекрасної території, яка є зеленою зоною та культурною спадщиною", — продовжує Олена.

Щоб не допустити незаконного будівництва, люди не раз зверталися до столичної адміністрації, блокували техніку, не допускаючи її на будмайданчик, влаштовували мітинги. Це дало результат — минулого року містобудівна комісія відмовила забудовникові в продовженні оренди. Однак той відновив свої права через суд.

"Документи відсутні"

Щоб розібратися в ситуації, журналісти вирішили дізнатися у забудовників, які їхні плани на територію скверу та ділянки поруч з ним. Спроби зв'язатися по телефону не мали успіху, один з номерів навіть не обслуговується.

Та ж доля спіткала і спробу зустрітися особисто — в одному з офісів відсутність керівництва пояснили карантинними обмеженнями. А ось адреса другого забудовника, зазначена в єдиному державному реєстрі підприємців, і зовсім виявилася фіктивною.

Не отримавши прямої відповіді від забудовників, журналісти відправили запит до Державного архітектурно-будівельного бюро.

"У Департаменті відсутня інформація щодо наявності у забудовника МЖК "Оболонь" документів, що дають право на проведення підготовчих і будівельних робіт за вказаною адресою", — сказано у відповіді на запит.

Згідно з відповіддю комісії, єдиним замовником, який збирався тут щось будувати, був Інститут геології — йому було видано дозвіл. Однак уже 5 років на місці будівництва нічого не відбувається. Люди ж продовжують жити в невіданні та страху, що одного разу на місці скверу розгорнеться будмайданчик.

Коментар юриста

За словами адвоката Юрія Брикайла, для Києва типова ситуація, коли забудовник у гонитві за додатковими квадратними метрами йде на порушення, намагаючись побудувати будинок вище, по можливості захопивши частину прилеглої території. Вирішувати подібні конфлікти адвокат рекомендує, не чекаючи активності на будмайданчику.

"Бути самим ініціаторами судів можна, але тоді повинна бути велика група людей. Бути позивачем, ініціатором — затратно а часом, грошима. Подати до суду можна сьогодні, а, наприклад, виграти першу інстанцію — через два роки, апеляцію — ще через рік. І за цей час вже може й не бути сенсу в рішенні", — уточнив Брикайло.

Протягом цього часу забудовник може вже здати об'єкт, демонтувати який буде неможливо. Поки ж будівельних робіт тут не ведуть, місцеві активісти написали петицію до міськради. Сподіваються зберегти сквер, зібравши на підтримку 10 тис. підписів киян.

Прямий ефір