Культура у наступі: як мистецтво стає зброєю в інформаційній війні

В Україні оголосили про старт масштабного культурного контрнаступу, метою якого є подолання російської пропаганди та підтримка української культури на глобальній арені. Уряд України обіцяє прозорі умови для митців, що дозволить ефективніше протистояти культурній окупації, розповідається у сюжеті "Ранку Вдома". 

Письменник Сергій Жадан, олімпійська чемпіонка Ольга Харлан, лауреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук та ще десятки відомих українських діячів об'єдналися у Культнаступі. Його мета — звільнити український культурно-інформаційний простір від російського впливу і просувати українські інтереси у світі. Для цього потрібно не оборонятися, а наступати, кажуть організатори. 

"По-перше, потрібно створити чіткі і прозорі правила для того, щоб творці культури і культурні індустрії могли в достатній кількості і в високій якості виготовляти український культурний продукт — книжки, фільми, музику — і заповнити ним весь український простір. Тому що навіть зараз у цьому просторі присутня Росія", — каже співорганізатор форуму Культнаступу Тарас Шмайда.

Долучився до Культнаступу і Владлен Мараєв — історик та автор популярного ютуб-каналу про минуле України та світу. У своїх відео Владлен спростовує фейки і стереотипи про українців та розповідає історію без прикрас та фальсифікацій. 

Інтерес до мистецтва в часи війни не зменшився, а навпаки зростає, каже актор, а нині генеральний директор Національного театру імені Івана Франка Євген Нищук. Справжньою сенсацією в українській культурі стала вистава "Конотопська відьма". Квитків на неї не купити за три місяці до показу, у соцмережі TikTok відеоуривки з вистави набирають мільйони переглядів. Під час одного з благодійних спецпоказів театр зібрав майже 2 мільйони гривень на дрони для захисників. Уже незабаром українську "Конотопську відьму" побачить чи не увесь світ. 

"Зараз за недержавної підтримки ми здійснюємо великі європейські гастролі "Конотопської відьми": Варшава, Берлін, Женева, Париж, Лондон. Далі буде Канада й Америка", — розповів Нищук. 

Культурно-інформаційний простір є надважливим полем бою, а культура — потужною зброєю. На цьому наголошує письменник, а віднедавна військовослужбовець Сергій Жадан. 

"Це все — фронт нашої роботи. У цьому випадку я не соромлюся слова "фронт". Я далекий від того, щоб висміювати чи якось знецінювати поняття культурного фронту, тому що у нас є фронт. Культура — це теж дуже важлива складова. Ставитися до неї зневажливо — це послаблювати той головний фронт", — вважає Жадан.

Росія витрачає мільярди доларів на просування своїх інтересів у світі, зокрема через культуру. Фінансування ж української культури в часи війни суттєво скоротилось, наголошують ініціатори Культнаступу. 

"Щоб перемогти, щоб витіснити все російське з українського культурного простору, щоб донести світу привабливий образ України, потрібні правильне управління, правильне правове регулювання і ресурси. Коли бюджет культури складає 1/4 від усіх видатків… Не буває успішних держав з такими культурними бюджетами", — впевнений співорганізатор форуму Культнаступу Тарас Шмайда.

Культнаступ прагне об'єднати зусилля влади та культурних діячів різних галузей, щоб пожвавити наступальний рух української культури всередині країни і за її межами. 

"Навіть у найважчі часи, коли нас гнобили, забороняли, висилали сотнями тисяч на Сибір, ми все рівно зберігали свою ідентичність. Навіть там ми докладали зусиль, щоб зберігати свою культуру. Ця біда призвела до того, що ми стали суб'єктними. Нам потрібно тепер цю суб'єктність не лише втримати, а й розвивати", — каже міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

За підсумками форуму, учасники ухвалили маніфест Культнаступу. "Культура не може чекати", — декларують автори.

Читайте також: Костянтин Ліберов отримав французьку премію для військових кореспондентів