З ОРДЛО — до українських вишів: як спростять вступ і в'їзд на підконтрольну територію

Червень — традиційний період, коли абітурієнти остаточно визначаються з навчальним закладом для вступу. Для багатьох це дуже зворушливо, але найважча доля у тих, хто живе на непідконтрольній Україні території та хоче отримати українську освіту.

Для абітурієнтів з окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) передбачені всілякі полегшення з боку України: не обов'язково складати ЗНО і мати атестат або навіть паспорт, пройти КПВВ можна позачергово і без самоізоляції. Але молоді люди змушені долати сотні кілометрів і десятки годин шляху, платити щонайменше 3 тис. грн — для того, щоб просто потрапити на підконтрольну територію, об'їхавши Росією через закриті з боку ОРДЛО контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ).

Що в цій ситуації може зробити Київ і навіщо так звані "ЛНР" і "ДНР" фактично тримають в заручниках молодь — з'ясовували журналісти програми "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом".

Не у всіх є можливість виїхати

19-річний Роман (ім'я змінено на прохання героя) навчався в окупованому Донецьку в технікумі. Коли у квітні так звана "влада ДНР" оголосила обов'язковий військовий призов, молодий чоловік кинув навчання і спішно виїхав до Маріуполя.

"Ти зобов'язаний відслужити, а поки ти не відслужив — ти не виїзний. Вже було видано про це "указ". Я не хотів йти служити, я не хотів залишатися в Донецьку надалі, тому вирішив поїхати раніше. Служба там примусова, щоб молодь залишалася і нікуди не виїжджала", — розповів Роман.

Виїхати на підконтрольну Україні територію було непросто — дорого і довго через закриті КПВВ з боку "ДНР".

"Оскільки КПВВ "Оленівка" закритий, нам довелося їхати через Росію, перетинати кордон. Дорога з Донецька до Маріуполя посіла 36 годин", — ділиться хлопець.

Зараз Роман — абітурієнт Приазовського державного технічного університету (ПДТУ) в Маріуполі. Він зареєструвався в навчальному центрі "Донбас — Україна", який шостий рік допомагає вступати до українських вишів молоді з окупованих територій.

Катерина — з окупованого Хрустального Луганської області (до декомунізації місто називалося Красний Луч). Рік тому вона стала студенткою спеціальності "Культурологія" в Маріупольському державному університеті. Каже, вже торік через пандемію були труднощі з перетином лінії зіткнення.

Вона розповідає, що до 2014 року дорога до Маріуполя займала буквально 2-3 години. Після з початком окупації, введенням контрольних пунктів в'їзду-виїзду, а зараз ще і через закриті КПВВ шлях — набагато довший.

"Я вирішила вступати в Маріуполі, бо хочу вчитися в перспективній країні. Де є якесь майбутнє. І взагалі я хочу чогось доброго", — зазначила дівчина.

Зараз з боку так званих "ЛНР" і "ДНР" працюють тільки два КПВВ — "Оленівка" на окупованій Донеччині (понеділками та п'ятницями) та пішохідний "Станиця Луганська" в Луганській області. Таким чином, виїхати на підконтрольну територію, щоб вступити до українського вишу, протягом понад року — непросто.

"Проблема в тому, що вони не можуть виїхати. Ми щодня отримуємо дзвінки й з Новоазовська, з Тельманового, Безіменного... Це населені пункти, які розиашовані від нас буквально за пів години їзди. Але люди змушені їхати з тих територій шаленим шляхом через РФ, перетинати кордон", — пояснює Наталія Півень, керівниця навчального центру "Донбас — Україна" при ПДТУ.

Правозахисники радять абітурієнтам, які планують вступати до українських вишів, для надійності приїжджати та залишатися на підконтрольній території протягом всього періоду складання ЗНО та вступної кампанії.

"Думаю, якщо сесії у них будуть стояти підряд, то їм немає сенсу повертатися, їм потрібно сидіти тут і складати ЗНО", — говорить керівниця Сєвєродонецького офісу Благодійного фонду "Право на захист" Олена Грекова.

У випускників шкіл в ОРДЛО є три варіанти для здобуття вищої освіти:

• залишитися вчитися на непідконтрольній території;
• вступати до російських вишів;
• або приїхати на підконтрольну Україні територію.

"Серед моїх однокласників є ті, які вступають до вишів в Україні, в різних містах. Є ті, які в Луганську, деякі навчаються в Донецьку, деякі — в Росії", — говорить Катерина їх Хрустального.

"Оскільки у деяких "ДНРовські" та російські паспорти, то понад половини мого технікуму, моєї групи хотіла поїхати в Росію. Лише 2-3 людини хотіли поїхати в Україну. Решта хотіли залишитися. Але навіть якщо є бажання у студентів їхати сюди, але не у всіх є можливість", — ділиться Роман з Донецька.

Підготовчі курси зі стипендією

За оцінкою Міністерства освіти та науки України з кожним роком кількість абітурієнтів з непідконтрольних територій збільшується. У 2020 році їх було вже понад 2 тис. Щоб стимулювати приплив молоді з Донецька і Луганська, у 2021 році Мінреінтеграції запустило пілотний проєкт — підготовчі курси. Абітурієнтів з ОРДЛО планують забезпечити житлом і виплачувати стипендію — 4 500 грн. У програмі беруть участь 23 виші. Можливість пройти ці курси буде у тих, хто закінчив школу в 2021 році.

Читайте також: Абітурієнти з Криму та Донбасу можуть пройти підготовчі курси зі стипендію у 23 вишах (ПЕРЕЛІК)

"Для таких дітей на курсах буде робитися акцент не тільки на академічну частину, а й на проведення що ми називаємо "м'якої реінтеграції", ознайомлення з основними процесами. Це допоможе дітям краще адаптуватися, щоб 1 вересня фактично вони стали єдиним цілим з тим містом, де вони будуть отримувати свою вищу освіту", — прокоментувала заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інна Драганчук.

Читайте також: Як абітурієнтам з ОРДЛО і Криму пройти підготовчі курси зі стипендією: інструкція

За словами тих, хто виїжджає з непідконтрольної території, представники "ЛДНР" випускають молодь неохоче. Хочуть, щоб вступали до "республіканських" університетів.

"Це обмеження прав людини. Коли не за власним бажанням треба йти туди, куди ти не хочеш, і залишатися в тому самому місці. Зараз не випускають молодь, щоб вона нікуди не виїжджала і вступала там", — говорить абітурієнт з Донецька Роман.

"Вони намагаються залишити свою молодь. Бо якщо виїде молодь, то врешті-решт не буде і самої так званої "республіки", — пояснює Наталія Півень.

В'їзд спростять

У Міністерстві реінтеграції кажуть, що на окупаційну владу вплинути не можуть. Але хочуть внести зміни до законодавства, щоб полегшити абітурієнтам проїзд.

"Я сподіваюся, що найближчим часом будуть внесені зміни до законодавства, які зможуть спростити перетин адміністративного кордону. Сподіваюся, що це станеться вже наступного тижня. Буде ще один додатковий легалізований в'їзд до України. Ми сподіваємося, що саме це може спростити нам ситуацію, пов'язану з абітурієнтами", — спрогнозувала Інна Драганчук.

А для тих, хто з якоїсь причини не зміг виїхати вчасно, в індивідуальному порядку можуть продовжити вступну кампанію. Для того, щоб абітурієнтів не штрафували на російсько-українському кордоні, який вони змушені перетинати через майже закриті КПВВ, також хочуть внести зміни до правил вступу до вишів.

"Ми висунули пропозицію, щоб на міжвідомчому рівні можна було розглянути можливість не штрафувати людей на кордоні, які їдуть з нашими запрошеннями. Щоб дати їм право виїхати та приїхати", — уточнила Наталія Півень.

Нові онлайнможливості

Про додаткові можливості для абітурієнтів з ОРДЛО і Криму в програмі "На самом деле: Донбасс" розповів Микола Скиба, експерт напряму "Освіта" аналітичного центру "Український інститут майбутнього".

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— Згідно зі статистикою Мінреінтеграції, у 2016 році 1 008 абітурієнтів з ОРДЛО і Криму вступили до українських вишів. Найвищий показник — у "карантинному" 2020 році, це вже 2 026 осіб. Тобто бачимо 50% зростання. Що ще можна зробити, щоб залучити більше уваги до українських вишів абітурієнтів на непідконтрольній території?

— Зараз основна проблема — це дійсно можливість виїхати, тобто фізично взагалі перетнути кордон. І тут, можливо, Україні доведеться вдаватися до допомоги міжнародних, зокрема правозахисних організацій. Можливо, ініціювати місії під патронатом міжнародних організацій, тієї ж ОБСЄ, щоб організувати своєрідні гуманітарні коридори для тих людей, які хочуть навчатися на території України, але можливо перебувають під психологічним тиском з боку батьків, з боку адміністрації шкіл, де вони на сьогодні навчаються.

— Дистанційне навчання. Ви вірите в те, що цей формат може бути успішним, чи все-таки дистанційне — це не така освіта, до якої ви звикли?

— На сьогодні ми бачимо, що освіта України стрімко цифровізується. Наприклад, статистика Всеукраїнської школи онлайн показує, що є включення з непідконтрольних територій. Крім того, там понад 20 країн світу навчаються. Тобто дійсно користуються контентом, і він стає якіснішим. До того ж з'являється онлайнкабінет учня, де він може собі підбирати контент. А також у вчителя є можливість моделювати уроки.

— Чудово, що такі можливості є. І будь-який батько з Донбасу чи Криму, який хоче залучити свою дитину за допомогою дистанційної освіти до українського освітнього полю, має сьогодні всі можливості для цього.

— На сьогодні — так. Тобто основне питання для розширення освітніх можливостей для таких дітей — це перетин кордонів.

Читайте також: Як абітурієнтам із Криму й ОРДЛО вступити до українських вишів — подробиці: "Официальный разговор" із нардепом Романом Грищуком

---

Вся інформація для вступників до українських вишів з ОРДЛО і Криму зібрана в спецтемі "Абітурієнт-2021"