Історія українця Івана Кожедуба, який прославив радянську авіацію

Росіяни вважають цього легендарного льотчика своїм національним героєм. Втім, Іван Кожедуб не лише один з найкращих льотчиків часів Другої світової війни, а українець, який прославив радянську авіацію на весь світ. Кілька фактів з його життя описані у сюжеті програми "Ранок Вдома". 

Кожедуб походить з бідної родини сумських селян. Його батько Микита належав до старовинного козацького роду та був церковним старостою, про що в радянські роки не згадували. Мати Степанида вийшла за нього заміж проти волі свого заможного батька. Іван народився в селі Ображіївка 8 червня 1920 року. З дитинства захоплювався малюванням, мріяв стати художником. Однак родинні задатки не дозволяли розвивати цей талант хлопчика. Тим паче, що вже 1932 року на Сумщині розпочався сталінський Голодомор. Щоб вберегти Івана, батьки послали його вчитися в Шосткинську робітничу школу. 

Саме в Шостці юний Кожедуб став відвідувати аероклуб. У другій половині 1930-х років радянська пропаганда старанно готувала народ до майбутньої великої війни. Рушниці почали видавати навіть дівчатам з медичних вишів. Весь СРСР перевели на роботу без вихідних. У 20 років Івана призвали в армію, але служити він вирушив не в піхоту. Врахували його успіхи в аероклубі та направили в Чугуївське льотне училище. 

У перші роки після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз Кожедуба не випускали на бойові вильоти. Річ у тому, що в Чугуївському училищі його як одного з найкращих курсантів зробили інструктором. Через величезні втрати в радянській авіації треба було постійно набирати та вчити нових пілотів. Іван досить неохоче займався цим в евакуації — казахському місті Шимкент, де постійно просився у бій. Адже він мав більше практичного досвіду.

Цікаво, що коли в березні 1943 року Кожедуба таки відправили на Воронезький фронт, перший бойовий виліт закінчився невдало. Його підбили спершу німці, а потім свої ж зенітники. Літак майже розвалився при посадці, але льотчик вийшов з нього без жодної подряпини. Найрезультативнішим гравцем антигітлерівської коаліції Іван Кожедуб став менш ніж за два роки. Перший німецький літак пікірувальний бомбардувальник Junkers Ju. 87 він збив 6 липня 1943 року, а вже наступного дня другий, а 9 липня — відразу два грізні винищувачі Bf 109. Виявилося, що Кожедуб чудовий стрілець, який вміє інтуїтивно вгадувати коли найкраще відкривати вогонь по ворогу. 

За перший рік він здобув 46 лише підтверджених повітряних перемог та першу з трьох зірок Героя Радянського Союзу. Аса пересадили на спеціально модифікований під нього винищувач Ла-5ФН, на якому він супроводжував всі основні наступальні операції Червоної армії, зокрема і на території рідної йому України. 

17 лютого 1945 року Кожедуб зробив те, що здавалося неможливим. Першим у світі збив новітній реактивний винищувач Третього Рейху Messerschmitt Me 262, який до того вважався непереможним через свою швидкість. Загалом за 330 бойових вильотів Кожедуб знищив 64 літаки та не отримав жодного поранення. 

Втім, навіть це може бути не остаточним переліком повітряних перемог українського аса, бо він також збивав американські літаки. У квітні 1945 року це сталося випадково. Винищувачі Повітряних сил США біля Берліна прийняли Кожедуба за німця та відкрили вогонь, тож йому залишалося тільки вступити в бій та перемогти. Тоді цей факт приховали, щоб не сваритися із союзниками. Однак пізніше історики знайшли документальні підтвердження. 

Вже після закінчення Другої світової Кожедуб брав участь у Корейській війні. Офіційно як командир. Однак деякі джерела стверджують, ніби він здійснював бойові вильоти на новітніх винищувачах МіГ-15 та навіть збив кілька американських Sabrejet. Втім, підтвердити ці дані неможливо. Другу половину життя український льотчик провів здебільшого в Москві на різних військових посадах. Та 1985 року дослужився до маршала авіації. Саме тому росіяни й досі вважають його своїм пілотом. Іван Кожедуб помер 8 серпня 1991 року — за кілька тижнів до проголошення незалежності України. 

Читайте також: Важлива сторінка в історії України: про значення скверу Піонерів Авіації нагадали у КПІ ім. Сікорського