Історія "Просвіти": як товариство формувало українську ідентичність (ВІДЕО)

Культура України, при всій своїй різноманітності, не раз за історію піддавалася цензурі та обмеженням. У такі моменти особливу роль грали культурні суспільства. У ХІХ — ХХ століттях головним таким товариством стало товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка, інформує "Дом".

У Львові на центральній площі Ринок практично у первозданному вигляді збереглася головна будівля "Просвіти". У ньому організовували друк української літератури та проводили лекції громадські діячі та автори з усієї України. 1868 року суспільство діяло на противагу антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній царською владою, — з одного боку і русофільською — з іншого.

"Просвіта" заявила, що український народ є єдиним і великим — від Карпат і до Кубані. І вони окремий народ від поляків і від росіян. І таким чином було поставлено просвітницьку місію, що ми є окремою нацією і поширилася українська самозначність. Сучасною мовою — українська ідентичність", — розповідає заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Павло Гай-Нижник.

На Лівобережній частині України, яка тоді була під контролем Російської імперії, створення "Просвіти" було неможливим до 1905 року. Проте саме тут у 1888 році на території нинішньої Луганської області у школі мецената Крістіни Алчевської педагог та письменник Борис Грінченко створив "Читанку" — перший підручник української мови.

"За прикладом Галичини організуються освітні товариства під назвою "Просвіта" на Наддніпрянщині. Це, зокрема Одеса — у 1906 році, в Катеринославі — у 1905-му, у Житомирі, Кам'янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві навіть на Дону утворилася "Новочеркаська Просвіта", — каже Павло Гай-Нижник.

"Просвіта" вплинула не лише на популяризацію та збереження української культури: її структури стали предтечею перших партій, а кожен восьмий депутат української Центральної Ради був вихідцем із "Просвіти". Це стало однією з головних причин ліквідації суспільства Радянським Союзом.

Вже з 1920 року почалися масові репресії проти членів організації у центральних та східних областях країни. У 1939 році після поділу Польщі та сама доля спіткала і захід України.

"1200 людей було винищено на одній лише Київщині. Хто це — вчителі, лікарі, різного роду освічені категорії національні, які були вже 1922 року розстріляні. Все це — члени товариства "Просвіта". Ми ці списки знаємо поіменно. Це все каталогізовано. Але це стосується всіх областей України, не лише Київщини", — повідомив голова товариства "Просвіта" Павло Мовчан.

Але навіть за "порад" члени "Просвіти" на еміграції допомагали видавати та поширювати твори українських дисидентів та класиків, а також підтримували культуру в діаспорах. А після падіння СРСР, суспільство Просвіта відновило роботу вже у незалежній Україні.

Читайте також: Культура скасування під час війни: українці масово відмовляються від російської спадщини (ВІДЕО)