Історія мужніх українців та потужного волонтерського руху: інтерв'ю з ведучим проєкту "Тревел нашого часу" Денисом Христовим

Ведучий нового проєкту "Тревел нашого часу" на телеканалі "Дім", волонтер Денис Христов від початку повномасштабного вторгнення займається евакуацією цивільних з прифронтових населених пунктів та супутньою волонтерською діяльністю. Вже понад два роки він відкриває для себе нові місця України та закохується в їхні краєвиди, які, на жаль, руйнують російські окупанти. У "Ранку Вдома" Денис Христов розповів про проєкт, поділився історіями з евакуацій та розказав, чого очікувати глядачам протягом сезону.

Ведуча — Ольга Фанагей-Баранова.

— Їздити на прифронтові території ви почали не заради зйомок блогу. Розкажіть про те, чим ви займаєтесь останні два роки? 

— Я починав, як всі волонтери з гуманітарної допомоги. Розвозив хліб, гігієну, дитячу гігієну, памперси. З часом мене затягли на евакуацію у пекельні напрямки. Пері мої поїздки були у Чернігівську область, коли місто було в кільці. Ми намагались доставляти продукти, пошту нашим  військовим в ті самі прифронтові села, які знаходились на Чернігівщині. Потім поїхав на схід, потім вже Краматорськ, Слов'янськ, Лисичанськ, Бахмут, Мар'їнка, Авдіївка.

— Як з'явилася ідея знімати проєкт "Тревел нашого часу"?

— На початку я знімав це для себе. Це були щоденники. Коли почали з'являтися перші кадри з Бучі, Ірпеня, Бородянки, то в соцмережах росіяни писали, що це постановка, це кіно, неправда. Після цих фраз я дав собі обіцянку показати все, що я бачу сам. Власне, що бачить наш український народ кожного дня.

Я дуже довго вагався, чи знімати це для програми. Бо формат змішаний. Якийсь соціально трагічний. Я поки що навіть не розумію до кінця, яким має бути цей формат. Втім, я впевнений, що він має бути. Це треба показувати. Ми працюємо над удосконаленням програми.

— На чому зараз фокусується проєкт? Що саме ви показуєте?

— В першу чергу розказую про життя прифронтових населених пунктів, про людей, які там залишаються та про людей, яких мені доводиться вивозити з місць, де життя немає. Їхні історії теж намагаємось розказати й показати вам.

— Що ще можуть побачити глядачі телеканалу "Дім"?

— Ми хотіли б показувати проєкт щотижня, але зараз його транслюють раз на два тижні. Хочемо показати в першу чергу незламність нашого народу, який залишається в тих прифронтових селах. Хочемо дати відповідь самим собі на питання, чому вони там залишаються. Інколи наші герої мають відповідь на ці питання, інколи — не мають.  Поки що начебто все виходить, але якщо будуть накладки з моїм маршрутом, то евакуація. Звісно, що пріоритет — евакуація, а не зйомки. Вибачайте.

— Про які міста та селища ви в же розповіли у проєкті, та чим відрізняються для вас території, де ви буваєте? За настроєм, за ситуацією, за станом людей.

—  В мене вже все перемішалося. На телеканалі вже вийшло кілька випусків. Перший випуск був про Нікополь, Марганець. Це населені пункти, які знаходяться під постійними обстрілами з боку Енергодара, Кам'янки, окупованих територій. Місцеві, всі як один, розповідають про те, що російські бойовики ховаються за Запорізькою АЕС і постійно обстрілюють цивільні будинки.

Другий випуск вийшов на Великдень. Це Велика Новосілка. Для мене цей населений пункт став рідним,  дуже гарне. В тому ж випуску є Курахове, евакуація з Водяного, яке знаходиться неподалік від Вугледара. Як на мене — це потужний випуск.

Третій випуск — це Авдіївський напрямок. У четвертому ми плануємо показати Гуляйполе Запорізькій області. Там була дуже складна поїздка, технічно, але все пройшло вдало.

— Які настрої у людей, які проживають на прифронтових територій?

— Наш народ на всіх напрямках проявляє себе мужніми та незламними. Всюди одні й ті ж самі проблеми. Один ворог на всі напрямки. Всі вони герої. Не можна поділяти людей на людей зі сходу, людей з Херсонщини, Запорізької чи Луганської областей. Вони всі частина одного народу. У них одна проблема — східний сусід. 

—  Що особисто вас вражає найбільше під час зйомок?

— Я вам так скажу. Та емоція, яка змушує мене вже майже третій рік займатися цією справою — це момент зустрічі людей зі своїми рідними. Коли вони зустрічаються, ці сльози радості, це не потужна емоція. Це те, що допомагає нам триматися на цьому шляху та продовжити.

Це роблю не тільки я. Річ у тому, що по всій лінії фронту дуже багато волонтерів, які не можуть знімати свої історії. Вони не можуть показати все це, але вони роблять потужні справи. Вони всі герої.

Всі, хто вийшов на шлях волонтерства — герої. Мені хочеться розкривати все більше таких історій, розкривати могутність нашого волонтерського руху. Бо його ніде нема, тільки в Україні він настільки потужний.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Адаптація дітей із родин переселенців: про спеціальну програму для ВПО говоримо з головою ГО "Зрощуй суспільство" 
• Навчання з ШІ, VR-технологіями і Minecraft: як організована робота Цифрових освітніх центрів та на кого вони розраховані
• Працевлаштування ветеранів та ветеранок: розмова з менеджеркою подкасту Praktyka від Veteran Hub 
• Що таке "документальна новела" та як по-новому показати війну: інтерв'ю з продюсеркою проєкту "Варта" Мар'яною Шафро
• Українська B-Girl знялась у серіалі МОК: ексклюзивне інтерв'ю з Анною Stefanі Пономаренко