Ховався на узбіччях від колони техніки РФ: історія депутата Макарівської сільради Олександра Довгаля

Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну депутат Макарівської селищної ради Олександр Довгаль вступив до лав територіальної оборони і почав захищати своє селище. Про історію чоловіка розповідається у сюжеті "Ранку Вдома".  

26 лютого село Березівка, що на Київщині, опинилося під окупацією. Російські солдати розставили на території населеного пункту танки, БТРи, "Гради". А самі оселилися в будинках місцевих жителів, згадує депутат Макарівської селищної ради Олександр Довгаль. 

"25 лютого нас зібрав голова селищної ради і повідомив про події, що сталися, і розподілив територію за відповідальними особами, які повинні здійснювати територіальну оборону у певних населених пунктах", — розповіддає Олександр. 

Саме тоді чоловік вступив до лав територіальної оборони і почав опікуватися безпекою декількох сіл: Березівки, Колонщини, Мар'янівки та Миколаївки. Щоденно він виїжджав в Колонщину, де був штаб для розподілення постів — їх було близько 18. Проте дуже швидко ситуація погіршилася — російські військові повністю захопили населені пункти. Олександр вирішив евакуювати родину в безпечне місце. 

"Мені важко з ними: я постійно в бігах, а вони тут і вони бояться. Я довіз їх до блокпосту на 51-му кілометрі, а сам цією трасою пішки повернувся до Березівки. Пропускав колони ворожої техніки, ховаючись на узбіччі", — згадує він. 

Повернувшись додому, Олександр удався до кардинальних рішень. Довелося зняти всі блокпости, аби не наражати себе і людей на небезпеку. Місцеві тероборонівці були майже неозброєні, тож для росіян вони вдали з себе звичайних мирних жителів. Тоді потайки територіальна оборона на чолі з Олександром почала порятунок місцевих. Евакуювали більше 1500 людей. Лише 26 березня окупанти дізналися, хто такий Олександр. 

"Я був зі своїми товаришами на складі, коли мені повідомили, що два автомобілі під'їхали до сільської ради", — згадує він.

Діставшись сільради, Олександр почав вести з окупантами перемовини. Російські військові вирішили, що він корегувальник. Знущалися, били, залякували пострілами. Чоловікові поталанило вижити, але після цього за ним постійно стежили і проводили обшуки в його домі. Залізли через вікно, застрелили собаку. Проте, незважаючи на погрози, вбивство домашнього улюбленця та пошкоджену оселю, Олександр продовжував вивозити і годувати людей аж до 30 березня, коли російські війська ганебно тікали з території Київщини.

Читайте також: Яким було життя у Макарівській громаді в перші дні війни: розповідає селищний голова Вадим Токар