Гуманітарне розмінування України — головна тема міжнародного форуму "Екологія та мир"

Розмінування української землі — одна із проблем, вирішення якої потребує залучення висококласних спеціалістів та десятки років. Щоб обговорити цю тему детальніше та перейняти досвід міжнародних партнерів, у столичному КПІ ім. Сікорського відбувся форум, присвячений гуманітарному розмінуванню та іншим екологічним проблемам. Деталі —  у матеріалі "Ранку Вдома".

За понад два роки повномасштабної війни українці зіштовхнулися з викликами масштабу, яких ще не бачив світ. Серед них термінова відбудова енергосистеми. Наслідки російського теракту на Каховської ГЕС, складна демографічна та економічна ситуації. Але є проблема, вирішення якої потребує десятків років, і залучення тисяч висококласних фахівців. Це розмінування української землі. Вже зараз на деокупованих територіях та місцях, де велись бойові дії, сапери щодня знищують російські міни та боєприпаси, які не розірвалися.

"Це для нас фактично новий напрям. Раніше Україна мала єдиний стандарт для розмінування, тому що ми не стикалися з настільки масштабною проблемою. Зараз виникла необхідність запровадження найкращого світового досвіду для підготовки таких фахівців. Саме гуманітарне розмінування є вже досить традиційним в інших країнах, але новим в Україні. Те, що нове, воно і не завжди зрозуміле. Це викликає занепокоєння, а в когось викликає, можливо, навіть певну агресію. Для нас зараз дуже важливо, щоб ми знайшли порозуміння між усіма ключовими гравцями, тому що в нас вже працюють на території України оператори гуманітарного розмінування національні та іноземні", — повідомила директорка Інституту енергоощадження та енергоменеджменту КПІ ім. Сікорського Оксана Вовк.  

За статистикою, майже половина території України покрита мінами. За оцінками ДСНС, на розмінування лише сухопутної території знадобиться понад 10 років.

"Нині розміновано 30% всієї окупованої території, але ворог знову пішов в наступ. Деякі наші фахівці дають 10 років на розмінування, дехто каже й про 30 років.  Я не можу дати конкретну цифру, бо зараз у нас тривають активні бойові дії. Коли ми закінчимо війну, тоді ми можемо ефективно проводити гуманітарне розмінування. В нас є три міжнародних компанії, які займаються гуманітарним розмінуванням. Але гуманітарним розмінуванням повинні займатися цивільні, які не носять погони, які не мають озброєння у своїй компанії. Вони також знаходяться під егідою ООН", — пояснив керівник навчального центру з гуманітарного розмінування Sheriff Андрій Гаваза.

Обговорити цю проблему детальніше та обмінятися досвідом вирішили у КПІ ім. Сікорського на форумі, присвяченому гуманітарному розмінуванню та іншим екологічним проблемам, спричиненим повномасштабною війною.

"Це унікальний для нашого університету форум. Це міжнародний форум "Екологія та мир". У фокусі уваги — проблеми екоциду. Проблеми, з якими наша країна вже стикнулася. Нам доведеться долати їх багато років. Це пов'язано і, звичайно, з виконуваними територіями. Ми прагнемо привернути увагу міжнародної спільноти. Зокрема, Організації Об'єднаних Націй, ЮНЕСКО та інших. Ми готуємо декларації. Сподіваємося, що наші міжнародні партнери нас почують", — резюмувала Оксана Вовк.

Вагому підтримку розмінування сьогодні надають гуманітарні організації, міжнародні партнери України та навчальні центри, які мають практичний досвід розмінування.

"Наш центр займається підготовкою операторів з пошуку вибухових вибухонебезпечних предметів, а це сапери гуманітарного розмінування. На цій конференції багато досвідчених фахівців. В кожного свій напрямок. Тут є люди, яким вже за 60 років, і вони мають колосальний досвід. Спілкуючись з ними ми напрацьовуємо власний напрямок роботи", — запевнив Андрій Гаваза.

Команда Київського політехнічного інституту та інші організатори вже працюють над тим, аби влаштувати інші заходи, присвячені гуманітарному розмінування та розв'язання екологічних проблем, створених повномасштабної війни.

Читайте також: Понад 200 груп від Міноборони розміновують звільнені території України