Голоду не буде: аграрії почали посівну та заспокоїли українців

В Україні почалася посівна. Заміновані поля, блокування зернової логістики, зниження цін на зерно та закупівля добрив — проблеми, з якими знову стикаються аграрії. Втім, рік тому ситуація була у рази гіршою, тож на 2023 рік лунають оптимістичні прогнози. Як зараз живуть і працюють українські фермери, дізнавайтеся у матеріалі "Ранку Вдома".

Замінування сільськогосподарських земель, блокування зернової логістики та падіння цін на зерно — наслідки повномасштабного вторгнення, які змусили аграріїв стати єдиним фронтом і боротися за врожай. Ще одна проблема, яка постала перед фермерами — брак добрив.

"Торік були малі фінансові надходження у господарствах. Через це вони мало добрив закупили. Деякі господарства взагалі не купували їх і не підживлювали ґрунт. Відповідно, це може призвести до зниження урожаю. Але зараз ми спостерігаємо суттєве зниження цін на добрива, особливо на азотну групу", — пояснив голова фермерського господарства "Геркулес" Віктор Шеремета.

Рік тому ситуація на сільгосп ринку була у рази гіршою. До 24 лютого тонна зерна коштувала 9 тисяч гривень. А буквально за кілька днів після початку повномасштабної війни ціна упала втричі. Протягом 2022 року ситуація налагоджувалася завдяки зерновим коридором у Чорному морі та в гирлі Дунаю. Нині українські фермери продають запаси зерна по 7 тисяч гривень за тонну.

"Минулий рік для нашого господарства склався майже в нуль. Але для багатьох господарств, які літом не могли зберігати свою продукцію, а змушені були зразу продавати, рік був надскладним. Це було виживання. Цього року можна говорити про те, що певний ріст буде", — додав Віктор Шеремета.

Сьогодні в Україні одне з найважливіших питань — це збереження нового врожаю. Увесь рік порти не могли працювати на повну потужність, тож на складах застрягли зернові запаси. Аграрії обговорюють ідею перероблення зерна в Україні та постачання на зовнішні ринки вже не сировини, а готової продукції.

"Ми якраз з аграріями все обговоримо, будемо пропозиції вносити урядовцям. Треба розуміти, що ті ж 10 мільйонів тонн зерна, які ми вивезли зерновим коридором з великими проблемами, можна було б, переробити на комбікорм, вигодувати телят чи поросят, а потім ще зробити з неї ковбасу, консерви й продати. За попередніми розрахунками це було б додаткових два мільярди гривень до бюджету", — підрахував перший віцепрезидент торгово-промислової палати Михайло Непран.

Повномасштабне вторгнення росіян в Україну ледве не спричинило світовий голод. Україна забезпечує зерном і кукурудзою країни Африки та Азії, зокрема і Китай. До європейських країн українські фермери постачають кормові культури для тварин. Тож війна спричинила зростання цін на європейських ринках.

"Можемо однозначно заспокоїти глядачів — голоду не буде. Є різні прогнози, але того, що виросте буде більш ніж достатньо, щоб забезпечити наші внутрішні потреби", — резюмував Михайло Непран.

Загалом, українські фермери налаштовані оптимістично, сподіваються, що природа та погодні умови допоможуть вийти на рівень довоєнних врожаїв.

Читайте також: Вціліла після окупації Бучі "Хатинка Пекаря" "годує" добровольців та нужденних