Електростанції Ахметова — найбрудніші в Європі: як із цим боротися

Українське місто Бурштин — одне з небагатьох місць на Землі, де йде чорний сніг. Це місто з 15-тисячним населенням розташоване в Івано-Франківській області, в 560 км на північний захід від Києва, недалеко від найбруднішої вугільної ТЕС в Європі. Сажа й інші речовини, що вилітають з погано відфільтрованих димоходів, осідають на прилеглій території, забруднюючи сніг, окислюючи дощі, викликаючи хвороби. Повітря стає катастрофічно небезпечним, пише журналістка Анастасія Лапатіна у своїй статті для Kyiv Post.

Власник заводу — найбагатша людина України Рінат Ахметов — використовує свої величезні лобістські можливості для уникнення наслідків і припинення будь-яких спроб екологічного регулювання.

Законопроєкти про скорочення викидів знову і знову зазнають невдачі в парламенті, де Ахметов, як повідомляють ЗМІ, контролює близько 100 депутатів. Сам він це заперечує. А Україна стабільно входить в трійку найбільших забруднювачів повітря в Європі.

Хто зупинить чорний дощ?

Кожна п'ята смерть в Україні пов'язана з поганою якістю повітря. Щорічно від причин, викликаних забрудненим повітрям, в Україні помирають 54 тис. осіб.

"Бути найбільшим забруднювачем Європи — сумнівне досягнення. Використання вугілля становить величезну небезпеку для здоров'я і життя наших громадян", — зазначає Костянтин Криницький, експерт з енергетики екологічної некомерційної організації Ecodia.

Коли вугілля спалюється для вироблення електроенергії, в повітря викидаються три основних забруднювачі — частинки PM10, діоксид сірки та оксид азоту. Долаючи тисячі кілометрів, вони перетворюють забруднення повітря в глобальну проблему. PM10 — це тверді частинки діаметром 10 мікрометрів — такі як вугільна зола. Вони можуть потрапити в кровотік, викликаючи інсульти, а також хвороби серця і легенів.

"Вугільна зола дуже отруйна для людини, бо містить токсичні важкі метали. Осідаючи на землі, вона забруднює землю, і погіршує якість сільськогосподарської продукції", — говорить Олег Савицький, член правління Ecodia.

Двоокис сірки може викликати летальне скупчення рідини в легенях, посилити напади астми та серцеві захворювання. Оксид азоту також вражає дихальну систему і може призвести до астми та раку легенів.

"Вугільна енергетика в Україні є найбільшим джерелом забруднення повітря цими токсинами", — наголошує Савицький.

Згідно з новим дослідженням аналітичного центру з питань клімату та енергії Ember, Україна виробляє понад 70% всіх викидів PM10, 27% діоксиду сірки та 16% оксидів азоту в усій Європі, включно з Туреччиною.

У десятку найбільших в Європі джерел викидів PM10 входять вісім українських електростанцій. Всі п'ять основних джерел PM10 — в Україні. Половина заводів в десятці, підготовленій Ember, належить ахметовському енергетичному конгломерату ДТЕК.

Андрій Герус, член парламенту від партії "Слуга народу", зазначає, що дослідження багато говорить про те, як Ахметов уникає відповідальності за шкоду навколишньому середовищу.

"Результати спостережень показують, як працює політичне лобі Ахметова: якщо він може отримати вигоду з європейських правил, Україна реалізує їх (це європейські ціни на електроенергію, "зелені тарифи" на поновлювані джерела енергії тощо). Якщо ж європейські правила означають, що Ахметов буде повинен платити більше, Україна такі правила не вводить (це стосується залізничних тарифів, податків на викиди CO2, податки на видобуток вугілля і залізної руди та інше). Розв'язання цієї проблеми досить просте — збільшити податки на викиди. Українські податки на викиди CO2 становлять 0,5 євро за тонну проти 20-40 євро за тонну в Європейському Союзі", — говорить Герус.

Власник

ДТЕК заперечує порушення екологічних норм, заявляючи, що діє "виключно відповідно до природоохоронного законодавства і в межах дозволу на викиди". Компанія також заявила, що за останні вісім років вона скоротила свої шкідливі викиди на 58% шляхом модернізації вугільних електростанцій, включаючи електростанцію в Бурштині, й створення більшої кількості поновлюваних джерел енергії.

ДТЕК контролює дві третини вугільної енергетики в країні та має тісні зв'язки з українським урядом. Наприклад, Національне антикорупційне бюро України знайшло докази того, що ДТЕК вступив у змову з українським енергетичним регулятором з метою створення схеми "Роттердам+" — політики ціноутворення на електроенергію, яка, як стверджується, витягла з кишень українських споживачів 39 млрд грн (близько 1,4 млрд дол.). Компанія категорично заперечує правопорушення.

Широко відомо, що Ахметов пов'язаний із українськими політиками. Прем'єрміністр Денис Шмигаль займав керівні посади в ДТЕК до своєї нинішньої посади. Шмигаль очолював найбільший забруднювач повітря в Європі — Бурштинську електростанцію.

За даними дослідницького проєкту "Наші гроші", олігарх контролює не менше 100 депутатів в парламенті. Ахметов це заперечує, заявляючи, що нікого не контролює. Однак всі 25 членів фракції "Батьківщина", понад 30 депутатів від "Слуги народу" та багато інших послідовно голосують за рішення, що відповідають інтересам Ахметова, кажуть журналісти.

Небажані рахунки

З 2020 року парламент двічі не зміг ухвалити закон № 4167 "Про запобігання, скорочення і контроль промислового забруднення".

Законопроєкт встановлює орієнтири щодо поступового скорочення шкідливих викидів промислових підприємств. Одним із ключових аспектів законопроєкту є вимога поступово модернізувати вугільні електростанції для зменшення небезпечних викидів.

"Ми нікого не примушуємо закривати вугільні станції, ми просто просимо бізнес перейти на якісні європейські технології, які зменшать викиди", — пояснив голова парламентського комітету з екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.

Але, очевидно, багато законодавців думають, що від них вимагають занадто багато. Нещодавно законопроєкт не набрав достатньої кількості голосів і 21 травня був відправлений на доопрацювання вдруге. Депутати з "Батьківщини", які традиційно просувають порядок денний Ахметова, або голосували проти законопроєкту, або утрималися, як і 50 "слуг".

Світлана Сушко, керівниця групи підтримки реформ Мінприроди, вважає це свідченням того, що інсайдери вугільної галузі борються проти реформ.

"Неучасть в голосуванні за законопроєктом № 4167 в парламенті вдруге, на думку деяких політиків, свідчить про великий вплив нечесного бізнесу та протидію модернізації", — сказала вона.

Дотримання норм викидів важко контролювати, особливо через те, що електростанції часто блокують доступ урядових перевірок до приміщень. Електростанцію ДТЕК в Бурштині не перевіряли роками.

"Інспектори просто не можуть отримати доступ до цих підприємств. Або тому що керівництво заводу знаходить лазівки в законі, що дозволяють не допускати перевірки на територію, або з якихось ще причин", — розповідає Сушко.

У підсумку, керівництво заводу платить сміховинно низькі штрафи та уникає реальної відповідальності. Законопроєкт № 3091 "Про державний екологічний контроль" збільшує штрафи за перешкоджання роботі інспекторів. Але його також блокують лобісти.

"Найбільша проблема в тому, що олігархи зараз активно використовують свої групи впливу в парламенті, щоб відкласти ухвалення законопроєктів № 4167 та № 3091", — говорить Савицький.

Немає грошей

У 2017 році уряд ухвалив "Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок". Він спрямований на скорочення викидів оксидів азоту на 72% до 2033 року і викидів сірки та пилу на 95% до 2028 року.

Цей план, поряд із законопроєктом № 4167, є відповіддю України на директиву ЄС 2010/75/EU, що зобов'язує Україну скорочувати викиди та модернізувати сміттєспалювальні заводи.

Однак експерти стверджують, що план не виконується, а Україна не вкладеться в терміни.

Власники підприємств бачать причину в необґрунтовано завищених очікуваннях, COVID-19 і відсутності державного фінансування.

"Відсутність джерел фінансування для підприємств галузі призвело до нездатності операторів підприємств здійснювати капіталомісткі довгострокові інвестиції в заходи з охорони природи, передбачені національним планом", — заявили представники комітету Європейської Бізнес Асоціації з промислової екології та сталого розвитку.

Україна витратила 751 млн євро на підтримку вугільної галузі у 2018 та 2019 роках. Це найбільша сума прямих вугільних субсидій з усіх країн-членів енергетичної спільноти, частиною якої є Україна.

Бондаренко і Сушко вважають, що власники вугільних електростанцій виступають проти законопроєкту № 4167, тому що модернізація коштує великих грошей.

"Їх аргумент полягає в тому, що держава повинна інвестувати, але це ні до чого не призведе, бо це означає, що нічого не буде зроблено, поки держава не знайде гроші", — каже Сушко.

"Вони придбали ці підприємства за безцінь, в період приватизації. Зараз, коли їхні виробничі потужності падають, власники просто намагаються вичавити з цих об'єктів все, що можуть, а потім назавжди закрити їх", — вважає Бондаренко.

Читайте також: 2021 рік має стати останнім роком панування Ахметова, — Лещенко