Чоловіча справа в тендітних руках: киянка створила успішний бізнес із лазерної та фрезерної різьби

Киянка Наталя Макар знає все про лазерну і фрезерну різьбу. У сюжеті "Ранку Вдома" вона розповість, чому вирішила займатися цією справою, як змогла налаштувати виробництво, на які труднощі натрапляла компанія RIZNORIZ та через які обставини вона була змушена разом з дітьми тривалий час жити в майстерні.

Киянка Наталя Макар знає все про лазерну і фрезерну різку, вправно керує верстатами та чоловічим колективом і доводить, що вони жіночих професій не існує.

"Пішла на курси декораторів, подруга запросила. Зрештою, вона трошки походила, а я залишилася", — пригадала Наталя Макар.

За освітою Наталя — політологиня. 10 років працювала в рекламі, однак любов до декору перемогла. Жінка пішла з роботи й присвятила життя хобі. Спочатку виготовляла все вдома, потім наважилася орендувати першу майстерню площею 18 квадратних метрів.

Тоді Наталя займалася оформленням свят. Завдяки сарафанному радіо клієнтів з'являлося дедалі більше, а замовлення ставали масштабнішими. Тож жінка вирішила придбати професійний верстат.

"Перший станок ми замовили з Китаю. Нам привезли його, провели інструктаж, який тривав максимум пів години, і на цьому все моє навчання закінчилося. Далі вчилася на власних помилках. Спалила контролер на станку, але навчилася користуватися", — розповіла засновниця RIZNORIZ.

Згодом до пари з першим верстатом "Малюком" став іще один станок — "Велетень". Аби розширити виробництво, Наталя з колишнім чоловіком продали квартиру. Майстерня пройшла багато випробувань. Спершу Революцією гідності.

"Тоді вирізала щити з фанери та носила на Майдан. Пару місяців я протрималася та розуміла, що діла не буде. Ну якось воно взагалі не йде і нема замовлень і доведеться напевно закривати все це", — зізналася Наталя Макар.

Тоді бізнес Наталі врятував проєкт Кузьми Скрябіна. Майстерня отримала замовлення на декор для програми "Дача".

Виробництво Наталі навчилося виживати під час пандемії, але його зупинила повномасштабна війна. Попри те, що було важливе замовлення, 24 лютого 2022 року Наталя Макар не повернулася на виробництво, адже застрягла в Макарівському районі, який швидко окупували росіяни.

Жінка пригадує, як переживала за свого кота Уму, що лишився в майстерні. Через 11 днів жінці разом із двома доньками вдалось евакуюватися на Львівщину. Туди знайомі Наталі відправили і її кота.

"Останній раз була в майстерні 23 лютого і потім зайшла рівно через три місяці — 23 травня. Туди повернулася з котом та дітьми", — зізналася підприємиця.

Тоді у Києві були проблеми з пальним, перекриті мости. Тож Наталя ухвалила доволі екстремальне рішення — жити в майстерні без відриву від виробництва.

Основним завданням Наталі було, попри все, зберегти виробництво. Жінку підтримала держава. Вона виграла грант від "Дії" і майстерня поповнилася третім верстатом. Його назвали "Монстр". В нього найбільше робоче поле. Цей фрезерний станок обробляє товстіші матеріали.

До повномасштабної війни флагманом компанії Наталі була корпоративні сувеніри та декорації для івентів. Зараз додалися замовлення для військових.

У RIZNORIZ крутять заготовки для плитоносок, аптечок, саперних сумок. Роботу команди Наталя знімає для ТікТок, а у свою справу вірить, як ніколи. Каже, продовжує працювати, аби пришвидшити перемогу України.

Також цікаво: Підприємство продовжує розвивати ягідництво в Україні, попри завдані Росією збитки