Акімов — це темна сторона Хвильового: унікальність головного героя пояснив режисер фільму "Будинок "Слово" 

У травні 2024 року на великі екрани вийшла стрічка "Будинок "Слово": Нескінчений роман" Тараса Томенка. Вона розповідає про знищення мистецького руху, що виник у 20-30-ті роки в Харкові. В будинку "Слово" тоді жили найвизначніші митці української культури. Головним антагоністом у фільмі виступив Володимир Акімов, хоча такої особи, на відміну від інших героїв стрічки, насправді не існувало. Про створення цього персонажа у програмі "КіноХаб" телеканалу "Дім" розповів режисер.

Одним з головних героїв фільму "Будинок "Слово": Нескінчений роман" є письменник Микола Хвильовий — ідейний натхненник мистецького гасла "Геть від Москви!", один з найвідоміших представників "Розстріляного відродження". 

"Акімов — це є темна сторона Хвильового як письменника (у травні 1933 року після арешту свого приятеля Михайла Ялового, який теж мешкав у будинку "Слово", 39-річний Микола Хвильовий вчиняє самогубство, — ред.). Акімов — це той, кого Хвильовий вигадав, ми собі так уявляємо. Весь час ще з дитинства, зі школи для мене було важливо зрозуміти, чому Хвильовий зробив цей вчинок (самогубство, — ред.). Найталановитіший письменник цієї доби, найгеніальніший, який пройшов загартування війною, пройшов Громадянську війну. Його водили двічі на розстріл, він уцілів після цього всього, Сталін його взяв на гачок", —  розповів Тарас Томенко.

Режисер дуже хотів зрозуміти, що відчував Хвильовий за два тижні до того, як вчинив самогубство. Відповідь Тарас Томенко почав шукати у його новелі "Я (Романтика)".

"Бо це психологічний розлом письменника, коли він розірваний психологічно навпіл. Чи він є м'ятежним сином революції, який, безумовно, вірить в комуну, або він є сином матері, яку він вбиває [у новелі]? І тут цей розлом мені став ключем до розуміння Акімова. Акімов — це як Мефістофель для Хвильового. Це те, що породив Хвильовий як письменник. Акімов — це унікальний персонаж. Він проникає в цей будинок,  через нього ми з вами бачимо, що там відбувається. І через Акімова ми розуміємо драму Хвильового. Тому що Акімов набирає силу як персонаж, і Хвильовий не може нічого зробити з цим породженим ним персонажем, єдиний спосіб — його вбити", — каже режисер стрічки.

У будинку "Слово" в Харкові справді панувала атмосфера терору і страху. Письменників підслуховували і на них доносили свої ж — колеги, дружини, працівники. Однак агента спецслужб Володимира Акімова, як і його потаємної кімнати для прослуховувань, які зображені у стрічці, насправді не існувало.

"Коли Хвильовий бачить уві сні, що він його вбиває один раз, другий, третій, четвертий, а цей не гине, то Акімов каже: "Я твій літературний персонаж, і ти зі мною нічого не зробиш". Це про відповідальність письменника. І тому Хвильовий розуміє, що єдиний шлях — вбити самого себе, тим самим вбивши це зло, ту віру в комунізм, віру в те, у що він вірив, забрати це з собою", — пояснює режисер.

Повна версія інтерв'ю: Фільм "Будинок "Слово": інтерв'ю з режисером Тарасом Томенком та виконавцем головної ролі Дмитром Олійником