Довгоочікувані українські прем'єри, переможці Канн та Венеції: що покажуть на Київському тижні критики

З 17 до 23 жовтня у київському кінотеатрі "Жовтень" відбудеться вже восьмий Київський тиждень критики. Глядачі побачать найцікавіші фільми зі світових кінофестивалів класу А (Венеційський, Каннський, Берлінський), гучні українські прем'єри та цікаві ретроспективи. Всі стрічки ретельно відбирали професійні українські кінокритики. 

Кінознавець і куратор Київського тижня критики Станіслав Битюцький в ефірі "Ранку Вдома" розповів як, коли і чому виникла ідея створити фестиваль з такою назвою, та поговорив про особистих фаворитів на цьогорічному тижні критики.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Як, коли і чому виникла ідея створити кінофестиваль із такою назвою? 

— Цей фестиваль почався вісім років тому. Тоді нам здавалося, що попри те, що в Україні була вже певна кількість хороших фестивалів, мало з них приділяло увагу погляду на кіно саме від кінокритиків. Фільми на фестивалі відбирали програмні координатори, які не завжди були кінокритиками. Нам здається, що дуже цікаво зробити якусь альтернативу. 

Вісім років тому на фестивалях не було дискусій і обговорень фільмів. Зараз це вже є навіть частиною прем'єрних показів — запрошення кінокритиків, представлення, невеличка лекція, обговорення. Вісім років тому цього не було. Зараз у нас є невеличка 15-хвилинна вступна міні-лекція, міні-представлення, а після показу, за традицією, все обговорюється з глядачами. Тому і глядачі можуть висловити свою думку, і кінокритик після перегляду дорозбирає цей фільм і допомагає більше його зрозуміти. Тоді це був новий формат.

— Як довго триватиме фестиваль, та як потрапити на нього?

— Фестиваль відкривається сьогодні (17 жовтня, — ред.). Зранку буде перший показ — фільм "Емілія Перес", який переміг на Каннському кінофестивалі і став одним із найбільших обговорюваних у цьому році. Його можна буде також подивитися сьогодні ввечері. 

Ввечері о 19:00 буде офіційне відкриття, але ми не робимо чогось пафосного. Просто команда фестивалю виходить на сцену і каже декілька слів. 

Протягом усіх восьми років ми робимо наш фестиваль у кінотеатрі "Жовтень" на Подолі. Від завтрашнього дня і до середи включно щодня по 5-6 сеансів можна відвідати. 

— Що означає бути куратором кіноподії такого масштабу? 

— Це відповідальність. Це поєднання того, що тобі цікаво, з можливістю показувати дійсно цікаве кіно. Це намагатися знаходити щось таке, що відображає стан світового кінематографу, і разом із тим говорити про це. Це нова форма кінокритики для мене і моїх колег. Кінокритика в класичному такому стилі — це писати статті про кіно. Зараз вона вже вимирає. Кураторська робота є продовженням цієї кінокритики. До того ж, на відміну від кінокритики старих часів, ми маємо ще й можливість фідбеку. Раніше критик писав статтю і ніколи не бачив свого читача. 

— У межах фестивалю відбудеться також національна премія кінокритиків "Кіноколо". Наскільки вона важлива для розвитку українського кінематографу? Як вона впливає на кар'єри молодих режисерів і кінокритиків? 

— На кар'єри режисерів, на жаль, особливо не впливає. Можливо, хіба що у портфоліо можеш показати. Гадаю, дає якийсь стимул не зупинятися і працювати далі. Наша індустрія продовжує розвиватися і то робить крок вперед, то два — назад. Для багатьох молодих режисерів, які не мають навіть фідбеку від глядачів, не мають можливості показувати своє кіно, це дійсно можливість. Навіть не стільки нагороду отримати, як номінацію. 

Спочатку всі бажаючі режисери і продюсери подають свої фільми. Іноді їх кількість може сягати 50 фільмів. Після відбувається голосування, де 50 критиків на критикинь формують шортліст номінантів. У кожну номінацію потрапляє по чотири фільми. 

У другому турі голосування ті ж 50 критиків обирають уже переможців. Потрапити навіть у шортліст із чотирьох номінантів — це дуже класно, це надихає і показує, що ти робиш свою роботу не даремно. 

— Чи є у вас особисті фаворити цьогоріч? Що порадите подивитись? 

— Я, як доволі заангажована особа, радив би подивитися всіх! Просто приходити зранку, виходити ввечері, вирубатися вдома і знову приходити зранку. 

Точно треба відвідати українські прем'єри, бо це класна можливість подивитися їх на великому екрані, зустрітися з командами, обговорити. Цього року у нас три цікаві українські прем'єри — "Сірі бджоли" Дмитра Мойсеєва, сатирична комедія Романа Бондарчука "Редакція" та "Медовий місяць" Жанни Озірної. Це фільми, які здобули найбільше номінацій на "Кіноколі". 

Не варто пропускати й основну програму, в якій цього року лише чотири фільми у зв'язку з проблемами з фінансуванням. Зазвичай їх шість. Обрали чотири суперфестивальні блокбастери. Два з Каннського кінофестивалю, два — з Венеційського. Наприклад, "Емілія Перес" із Селеною Гомес — мюзикл, який переміг в Каннах і який усі обговорюють.

Фільм "Бруталіст", який триває майже 3,5 години. За порадою творців цього фільму, його будуть показувати з перервою. Режисер цього фільму, американець Брейді Корбет, коли дізнався, що ми обрали його на фестиваль, то ледь не сам зв'язався з нашим фестивалем і сказав, що хотів би вийти в ефір до глядачів. Він також записав звернення і попросив після фільму включитися в Zoom, щоб поспілкуватися з українським глядачем, бо для нього дійсно важлива Україна і українське класичне кіно багато в чому на нього повпливало. Тому це класна можливість подивитися цей суперфестивальний блокбастер і ще й поспілкуватися з режисером.

Є у нас дві супер-ретроспективи. Ретроспективи українського класичного кіно ми традиційно робимо з Довженко-центром.

Читайте також:

• З міжнародних кінофестивалів — на рідні екрани: фільм "Назавжди-назавжди" виходить в український прокат
• Фільм "Порцелянова війна" номінували на премію американських кінокритиків
• В Україні вперше відбувся фестиваль "День дебютного кіно" — подробиці