Для російської сторони обміни — це засіб впливу, — речник Координаційного штабу з питань військовополонених

Мільйони українців, затимувавши подих, знову і знову чекають на кожен новий обмін полоненими, щоб вкотре побачити наших героїв вільними на землі, свободу для якої вони виборюють так важко. Точна кількість полонених засекречена, як і самі обміни. Ми дізнаємося про них тоді, коли українці вже повернулися на рідну землю. Про деталі процедури обміну полоненими розповідається у "Ранку Вдома".

Воюють за свободу і незалежність України сотні тисяч військових, вчаться — не менше. Та є ще одна категорія військовослужбовців — полонені. Точно їх кількість засекречена, як і самі обміни. Відомо мало. 

"Вони всі потребують реабілітації, допомоги, реабілітації і реінтеграції в суспільство. У нас є спеціальні програми для цього. Понад 95% військовополонених, які повертаються з полону, зазнавали там тортур. Росія не дотримується Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими", — коментує керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. 

Крайній обмін полоненими відбувся 14 вересня 2024 року. Це був другий обмін за два дні. Додому повернулися 103 військових, серед них також було 23 "азовця". Серед звільнених: 82 рядових та сержантів, 21 офіцер. Це захисники Київської, Донецької, Харківської, Луганської областей, а також Маріуполя, Запоріжжя та "Азовсталі", воїни ЗСУ, Нацгвардії, прикордонники та правоохоронці.

Обмін військовополоненими для Росії — це не про гуманітарні правила чи про дотримання Женевської конвенції, а про вплив. 

"Для російської сторони це важливий інструмент, за допомогою якого вони намагаються вплинути на наше суспільство. Вони маніпулюють цим", — каже Петро Яценко. 

Формування списків на обмін, інформація про бранців — все це має бути у вільному доступі для родичів.

Читайте також: Мама понад два роки чекає сина з полону — історія учасниці проєкту "Серце Азовсталі"