Чи готова Україна до реформ задля вступу до ЄС — оцінки експертів

Україна має стати повноправним членом європейської сім'ї. Це головний меседж усіх зустрічей керівництва України з європейськими лідерами. Втмі, для цього потрібно реформувати банківську, судову та антикорупційну сфери. Тож які рішення мають ухвалити першочергово, дізнавалися журналісти "Ранку Вдома".

Визначитися з порядком подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Цього вимагали й в Європейському Союзі, і в Міжнародному валютному фонді. В перші дні повномасштабного вторгнення декларування скасували заради безпеки декларантів.

"Шукали компроміс з міркувань безпеки. Усі розуміють, що в умовах, коли наш бюджет фінансується іноземними партнерами, треба звітувати. Іноземні партнери хочуть бачити механізми, які дійсно відображають прозорість уряду", — пояснює міністр юстиції України Денис Малюська.

Втім, до запропонованих механізмів виникло багато питань. Зокрема, активісти вказували на те, що у відкритому доступі мало даних.

"Особисті дані та адреси завжди були закритими в публічній частині декларацій. Тобто так було і до війни. Не думаю, що у Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції є певні обмеження в доступі до реєстру. Адже вони самі його ведуть", — каже політолог, правник Андрій Вігірінський.

НАЗК робить свою роботу й тримає в робочому режимі всі системи, наполягає Денис Малюська. При цьому процес подання декларацій роблять максимально зручним. Відомо, що декларації про майновий стан подаватимуть не всі.

"Військові, ті, що знаходяться на фронті, та їхнє військове командування, яке залучене до військових дій, не будуть подавати декларацію зараз. Це буде після закінчення воєнного стану. Натомість ті, хто знаходиться в тилу, не залучення до воєнних дій, можу подати декларації", — резюмує Денис Малюська.

Та справа не лише в деклараціях. Для вступу в ЄС вимог до України багато. Одна з головних — реформа Конституційного Суду та проведення змін в судовій системі. Йдеться не тільки про закони.

"Реформа — це стан правовідносин, який сформований всередині країни. Ухвалення нормативного документа у вигляді закону ще не означає, що стан правовідносин, які він регулює в часі й просторі, відповідає кращим європейським демократичним традиціям. Завершення реформи Конституційного Суду має стосунку до того етапу, коли призначення суддів здійснюється в тому числі за рекомендаціями міжнародної спільноти й представників громадськості", — провадить Андрій Вігірінський.

Судді мають пройти спеціальну перевірку. Це теж вимога ЄС. Механізм тільки розробляють. Парламент має ухвалити ще й антиолігархічний закон та змінити законодавство про нацменшини. Також ЄС має питання до роботи правоохоронців. Зокрема, Бюро економічної безпеки.

"Треба змінити концепцію діяльності та організаційну структуру. Бо Бюро економічної безпеки, за часів Мельника, перетворився в маски-шоу. Воно стало аналогом податкової міліції", — вважає правник Андрій Вігірінський.

Експерти одностайні у тому, що шлях в ЄС — це не лише реформи. Одного ухвалення законів мало. Європейська сім'я — це насамперед цінності, свобода слова та вибору, а також способу життя. За ці цінності зокрема і воюють українці.

Читайте також: Путін вирішив перерізати життєво важливий шлях для світу: що кажуть експерти про Чорноморську зернову угоду