Українофіл, поліглот, письменник та жертва сталінських репресій: маловідомі факти про Агатангела Кримського 

Агатангел Кримський. Скриншот: kanaldim.tv

Агатангел Кримський народився на Волині у російськомовній родині, але став українофілом. Він жартував, що простіше знайти мову, якої він не знає, аніж порахувати скількома мовами володіє. Особиста бібліотека Кримського нараховувала майже 50 тисяч томів. Аби перевезти її з Москви до Києва знадобився окремий вантажний вагон поїзда. Усе для того, щоб створити Українську академію наук. Агатангел Кримський — феномен, який постраждав, зокрема, за свої дослідження історії української мови. Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

Іван Франко назвав його високоталановитим поетом і дуже оригінальним повістярем, а сучасні літературознавці — одним з найбільш недооцінених українських авторів XX століття. Проте про Агатангела Кримського можна розповідати як про поліглота, сходознавця та творця історії української мови.

Найталановитіший поліглот XX століття

Він народився 1871 року у Володимирі-Волинському (нині Володимир). Батько був кримським татарином. Мати походила з литовсько-польського роду, тому в родині розмовляли спільною мовою тодішньої Російської імперії — російською.

Агатангел навчився читати в три роки. Згодом почав читати все, що бачив. Вже під час навчання у приватній чоловічій гімназії — колегії Павла Ґалаґана у Києві, юнак познайомився з творами Михайла Драгоманова та Павла Житецького, які просто таки зачарували його своєю літературною українською мовою.

Не бувши українцями етнічно Агатангел Кримський став ним за свідомим вибором і прагнув писати й спілкуватися виключно українською.

Але його інтереси були набагато ширшими.

Дослідники досі сперечаються, скільки саме мов знав Агатангел Кримський. Дискусії точиться навколо 56 чи 60 мов.

Саме так Кримський був чи не найталановитішим поліглотом в історії української науки.

Творець української арабістики

1889 року він вступив до престижного Лазаревського Інституту східних мов у Москві і там почав опановувати арабську, перську, турецьку, а також їх діалекти, плюс грецьку, латину й основні мови Європи. Звичайно ж, вивчив й кримськотатарську мову та зрештою видав монографію про її діалекти у різних куточках Криму.

По завершенню навчання Кримський отримав спеціальну стипендію і два роки провів у наукових експедиціях в Сирії та Лівані.

Саме цей досвід ліг в основу його Бейрутських оповідань і збірки поезій, які потім так високо оцінив Іван Франко.

Після повернення з Близького Сходу Кримський викладав у Лазаревському інституті, де з 1901 року очолив кафедру арабської лінгвістики. За наступні роки він підготував і видав цілу бібліотеку підручників з арабістики, історії ісламу, вивчення Корану та інших мовознавчих дисциплін.

Кримський фактично одноосібно створив наукову основу для всієї української й опосередковано радянської арабістики, а ще вперше переклав українською знамениті рубаї Омара Хайяма та інші знакові твори східної літератури.

Особисте життя та Леся Українка

Неймовірно працездатний у науковій та літературній роботі Агатангел Кримський був нещасним в особистому житті. Збереглося його листування з відомою ровесницею Лесею Українкою, яка у своїй драмі "В катакомбах" зробила присвячення шановному побратимові А. Кримському.

Однак дослідники, вивчаючи їхні листи, роблять припущення, що для Кримського це була не просто дружба. Дуже ймовірно, що він таємно кохав заміжню поетесу Лесю Українку.

Зокрема, набагато пізніше Павло Тичина у своєму вірші на 60-річчя Кримського відверто згадав про вічно омріяну Лесю Українку. Вона померла 1913 року так і не дізнавшись про справжні почуття доброго друга.

Українська академія наук

1918 року сам гетьман Павло Скоропадський запросив Агатангела Кримського в Київ організовувати нову Українську академію наук. Її очолив інший відомий вчений Володимир Вернадський, а Кримський став вченим секретарем.

Перебратися до Києва Кримський погодився лише за умови, що візьми з собою всю бібліотеку з Москви. Для тисяч книжок довелося виділити окремий вантажний вагон.

Згодом Вернадський відійшов від справ в Академії, а Кримський де-факто взяв процеси в ній у свої руки.

Дослідники вважають, що саме заради продовження цієї важливої справи вчений прийняв радянську владу і декларував вірність комуністичним ідеалам.

Однак уже в 1920-ті роки Кримський виступив проти головної партійної лінії в історії мови, згідно з якою Київська Русь була нібито спільною колискою українців та росіян. Він аргументовано довів опонентам, що вже в XI столітті виділився перший діалект, який зрештою, і став українською мовою, а російської ще не існувало в жодній формі.

Таке дисидентство Кримському пригадали 1929 року, коли звинуватили його та Михайла Грушевського в українському буржуазному націоналізмі.

На щастя, Кримському вдалося уникнути арешту завдяки тому, що він став світилом світової арабістики. Втім, працювати й друкуватися йому заборонили.

"Антирадянська націоналістична діяльність" звела Кримського в могилу, яку досі не можуть знайти 

1939 року радянська влада раптом вшанувала напівзабутого Агатангела Кримського увагою та державними нагородами. То був цинічний розрахунок. Вченого відправили до щойно анексованого Львова, щоб запевнити місцеву інтелігенцію у благих намірах керівництва СРСР.

Однак з початком німецько-радянської війни 71-річного та майже незрячого Кримського заарештували НКВС. Офіційні звинувачення — антирадянська націоналістична діяльність.

Справжня ж причина полягала в тому, що вчений відмовився евакуюватися з Києва, і чекісти боялися, що він погодиться співпрацювати з німцями.

Кримського запроторили в табір у Казахстані, де він помер 25 січня 1942 року нібито від важкої хвороби. Але цілком можливо, що від тортур. Де саме похований Агатангел Кримський невідомо досі.

1960 року його реабілітували, але протягом багатьох десятиліть ім'я цього талановитого українця за покликанням залишалося у нас майже невідомим. 

2021 року Нацбанк України випустив пам'ятну монету з образом Агатангела Кримського та його цитатою:

"Я зрозумів, що мушу бути українофілом. Це я зрозумів, цілком свідома".

Читайте також: На телеканалі FREEДОМ стартував документальний проєкт "Сокровища нации"

Прямий ефір