Як мова спілкування впливає на наш спосіб мислення — результати дослідження

Мова, якою розмовляє людина, впливає на її мозок. Такого висновку нещодавно дійшли в Інституті Планка в Лейпцигу. Це одне з перших досліджень, яке довело, що між носіями різних мов існують відмінності. Деталі — у сюжеті "Ранку Вдома".

Понад пів року блогерка Наталія Терехова опановує німецьку. Вона знайшла захист від війни у Швейцарії, де ця мова є однією з офіційних. Тож майже одразу українка занурилася у місцеве мовне середовище. Нині почала помічати, що навіть її мислення стало складнішим та структурованим.

"Дійсно, коли ти постійно знаходишся в процесі вивчення мови, ти помічаєш за собою, що тобі легше розробити якісь графіки або налаштуватися на якийсь конкретний процес", — зізналася блогерка, професійна мотиваторка Наталія Терехова.

Мова, якою розмовляє людина, впливає на її мозок. Так, приміром, у німецькомовних людей справді добре розвинуте логічне мислення. Такого висновку нещодавно дійшли науковці Інституту Макса Планка в Лейпцигу. Загалом це дослідження довело, що існують когнітивні відмінності між носіями різних мов.

"Якщо мова є складною, то відповідно формуються ті нейронні зв'язки, які відповідають, наприклад, за аналітичне мислення, за розрізнення складних синтаксичних структур. Якщо українська мова є дуже милозвучною, то такими рисами буде наділений характер людини", — пояснила нейрофізіологиня, клінічна психологиня Марія Сторожук.

Під час експерименту вчені вивчали нейронні зв'язки, які поєднують мовні центри носіїв арабської та німецької мов. Обрали саме ці мови для дослідження, оскільки вони дуже відрізняються одна від одної. МРТ мозку арабськомовних добровольців показала сильніший зв'язок між лівою та правою півкулями мозку, а в німецькомовних — у мовній мережі лівої півкулі.

"Наше дослідження дає нове уявлення про те, як мозок адаптується до когнітивних вимог", — зазначив автор дослідження Альфред Анвандер.

Це означає, що мозок пластичний. Тобто, якщо вивчати іноземні мови, змінюватиметься і збагачуватиметься й відповідні структури мозку, котрі відповідають за світосприйняття людини.

Утім, мовні ділянки мозку за структурою не є вродженими й не пов'язані з етнічною приналежністю. Під час вивчення мов створюються нові нейронні зв'язки й інтелект розвивається. Це довели науковці.

Читайте також: Платформа Anima діагностує депресію за допомогою вебкамери: як українцям пройти тест