Героїчна бабуся: як пенсіонерка з Гостомеля рятувала поранених

76-річна Людмила Курінна — мешканка Гостомеля. Її не злякали ані російські вертольоти, ані солдати, які хотіли вигнати її з дому. Жінка залишилася у своїй квартирі та рятувала поранених цивільних. За фахом Людмила анестезіолог, втім операції проводила вперше, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Її не злякали ні російські вертольоти, які бомбили Гостомель, ані ворожі солдати, які увірвалися в її квартиру. Російським солдатам так і не вдалося вигнати пенсіонерку з дому. 76-річна Людмила Курінна не тільки залишилася в окупованому ворогами селищі, а й допомагала пораненим українцям.

До пенсії Людмила працювала анестезіологом. Та операцію їй довелося проводити вперше.

"Привели до мене односелицю. Жінці понад 60 років. В неї осколкові поранення, треба було зупинити кровотечу. В мене серед ложок і вилок лежали два затиски, колись списані з хірургії. Я ними діставала кришки під час обробки для консервації. Я взяла ці затискачі та ними зупиняла кровотечу", — пригадала Людмила Курінна.

Усе відбувалося в амбулаторії, розташованій у багатоповерхівці, де живе Людмила. У медзакладі були шприци, бинти, ліки, але не було чим зашивати рани, тож пенсіонерці довелося взяти звичайну голку для шиття.

"Якщо цій жінці можна було все зашити звичайною голкою, то іншому чоловікові — ні. З нею привезли чоловіка з рубленою раною на потилиці. Глибока рана була. На голові ж судини не склеюються, кров юшить. Треба було зашивати ту рану. То мені хлопці зігнули цю швейну голку, тож довелося зашивати", — пригадала пенсіонерка.

На жаль, врятувати усіх не вдалося. На очах Людмили померло багато односельців. Та один випадок закарбувався у пам'яті пенсіонерки назавжди. Вона бачила, як росіяни прицільно розстріляли чоловіка, який працював на будівництві — керував підіймальним краном.

Коли загарбники завезли техніку у двір її будинку, пенсіонерка зрозуміла, що треба тікати.

"Я взяла рюкзачок, апарат для вимірювання тиску, глюкометр, медикаменти, води, документи й пішла. Вийшла на поверх, вже нікого з сусідів не було. Двері всі поламані, а у квартирі навпроти при вході лежить чорний мішок, для трупів", — згадала Людмила Курінна.

Пішки під обстрілами Людмила Курінна йшла лісом у пошуках свободи. В якийсь момент втратила надію на порятунок. Втім, вибратися допомогли люди з Гостомеля, які якраз виїжджали з селища машиною. Жінку підвезли до Києва, а згодом жінку евакуювали до Польщі. Та вже в червні жінка повернулася додому.

"У мене така до них ненависть, що я не можу передати. В мене не було страху, тільки ненависть. Якби була на років 15 молодшою, то взяла б автомат, навіть іржавий, і бігла б їх стріляти", — резюмувала пенсіонерка.

Зараз Людмила активно волонтерить: плете маскувальні сітки, виготовляє окопні свічки, донатить на потреби ЗСУ. Вірить у перемогу України й мріє поїхати у відпустку у звільнений український Крим.

Також цікаво: Бабуся з протезом: 74-річна жителька Чернігівщини після поранення танцює та порається по господарству