"Місто в театрі": як в Україні документують воєнний злочин росіян у Маріуполі 

Аби довести вину ворога, Україні необхідно задокументувати усі злочини. Зокрема, й всю інформацію про трагедію у Маріуполі — авіаудар по драмтеатру. Ґрунтовно досліджувати цю тему почав Центр просторових технологій у співпраці з лондонським Forensic. Команда зібрала чимало доказів вини ворога: тисячі фотографій, відео і публікацій, записів зі свідками. Ці матеріали увійшла до фільму "Російський авіаудар по Маріупольському драмтеатру. Частина 1: Місто в театрі". Деталі дізнавайтеся у матеріалі "Ранку Вдома".

Драмтеатр у самому серці Маріуполя завжди був візитною карткою міста. На початку повномасштабної війни він перетворився на гуманітарний штаб для розподілу медикаментів, їжі, води. Коли ворог застосував танки та ракети, люди фактично рятувалися в бомбосховище драмтеатру. Здебільшого це були діти, жінки і люди похилого віку. У приміщенні постійно перебували більш як тисяча людей.

Драмтеатр був іще й точкою збору для людей, які сподівалися на евакуацію зеленими коридорами. За кілька днів до трагедії перед драмтеатром Маріуполя великими білими літерами з'явився напис "Діти". Але це не зупинило росіян. 16 березня 2022 року ворог умисно завдав авіаудару по театру. За різними підрахунками, щонайменше 300 осіб загинули.

Росіяни перетворили будівлю Маріупольського драмтеатру на суцільну руїну. Зараз окупанти ховають свій злочин за банером. Зокрема, зносять будівлю драматичного театру. Однак воєнні злочини росіян усе ж задокументовані. Їх досліджує Центр просторових технологій у співпраці з лондонським Forensic.

"Нам вдалося знайти близько 60 свідків. З половиною ми провели онлайн інтерв'ю. З дванадцятьма записали інтерв'ю, які називаються "Просторові свідчення". Це цілий процес, співпраця зі свідками, коли вони в фізичному просторі реконструюють свої спогади у 3D моделі театру. Це допомагали їм пригадувати якісь нові деталі, а нам краще розуміти, що відбулося", — розповіла дослідниця Дарина Вільхова.

Команда дослідників зібрала тисячі фотографій, відео і публікацій у соціальних мережах та записала понад 100 годин розмов зі свідками. Створили фільм "Російський авіаудар по Маріупольському драмтеатру. Частина 1: Місто в театрі".

"Ми дивимося на цю подію як на воєнний злочин. Намагаємося зібрати докази. Зокрема, 3D модель нам в цьому допомагає. Так тому, що вона допомагає реконструювати будівлю театру до атаки і після неї. Цей аналіз може бути допоміжний і, наприклад, прокурорам або військовим експертам, які можуть встановити, яка зброя була використана, які характер пошкоджень зазнала будівля. Друга наша оптика — це руйнація культурної, історичної та символічної пам'ятки міста. Також це історія про людську трагедію", — резюмувала Дарина Вільхова.

До команди дослідників приєднався професор просторових і візуальних культур Еял Вайзман. Він з Лондона. Займається розслідуванням у сфері прав людей. До речі, Вайзман теж спілкувався з українцями, які вижили під час бомбардування драмтеатру.

"Ми були надзвичайно стурбовані ситуацією з правами людини в Україні. Збираючи докази щодо трагедії у Маріупольському театрі ми співпрацюємо з українською групою. Ділимося знаннями, технологіями, ідеями про те, як показати та задокументувати звірства, скоєні проти українського народу", — зазначив професор Еял Вайзман.

Науковець захоплюється людьми, котрі попри війну продовжують жити та наближати перемогу. Сам професор не був у Маріуполі, але після перемоги України прагне відвідати місто незламності.

Читайте також: Ведуча каналу FREEДОМ Кароліна Король пробігла Паризький марафон, щоб підтримати Маріуполь