Яким було життя у Макарівській громаді в перші дні війни: розповідає селищний голова Вадим Токар

Вадим Токар — макарівський селищний голова, офіцер запасу. Саме він об'єднав мешканців громади та 34 дні з добровольцями та бійцями силових підрозділів боронив Макарів від окупантів. Про те, як селищна громада пережила початок повномасштабного вторгнення, дивіться у сюжеті "Ранку Вдома".

Пригадуючи початок війни, Вадим каже, що повітря було ніби пронизане тривогою та небезпекою. 23 лютого 2022 року селищний голова разом зі своїми заступниками та підполковником ЗСУ сиділи в кабінеті та проводили консультації до пізньої ночі. Думали, як власними силами облаштувати хоча б елементарну оборону територіальної громади. О п'ятій ранку наступного дня його розбудив телефонний дзвінок. Товариш повідомив, що Київ піддався ракетним обстрілами — почалося повномасштабна вторгнення Росії. 

"Ще не було шостої години ранку, як ми вже були тут. Перше ухвалене рішення — утворити оперативний штаб. До нього входили деякі депутати, мої заступники, звичайні люди, які готові були чимось допомогти у той час", — згадує селищний голова.

Макарівська громада була найбільшою за територією в усьому Бучанському районі. Її члени працювали майже цілодобово до 27 лютого, поки не відійшли російські війська.

До населеного пункту загарбники підійшли зі сторони Бородянки. Попереду залишалася тільки два села — Андріївка та Липівка. Перший бій відбувся на околиці селища. Тоді ворожі війська вдалося затримати: частина з них рушила в бік Житомира, частина — через інші села. Макарів був оточений протягом кількох днів. Згодом українські військові пробили коридор, яким виїхала більшість мешканців. Люди назвали його "дорогою життя".

Дати повноцінний бій не було змоги, бо сили були нерівні. Тоді російські військові окупували два мікрорайони, точились вуличні бої. Селищна громада перебувала під постійними артилерійськими обстрілами. На тимчасово окупованих територіях вороги знущалися над українцями: вбивали, мародери, ґвалтували, катували. Загалом загинуло 30 бійців та 238 мирних жителів. 

Із 49 населених пунктів Макарівської громади 20 перебували під тимчасовою окупацією, 32 було пошкоджено. Найбільше постраждали Андріївка та Макарів. Загалом росіяни зруйнували понад 3000 об'єктів інфраструктури: приватні та багатоквартирні будинки, медичні установи, навчальні заклади. Нині Макарівська громада поступово оговтується від пережитого та відновлюється. Найперше завдання — відбудова осель, адже попереду зима і людям потрібно десь жити.

Читайте також: Як працювала станція метро "Лук'янівська" у перші місяці війни