Страху в Одеси немає, є тривога: речник Одеської ОВА Сергій Братчук про ситуацію в місті та області

Одеса. Фото: Facebook

Одеса та регіон перебувають під загрозою авіаударів РФ по об'єктах мирної інфраструктури. Водночас Кремль постійно готує інформаційне алібі. Усі фейки роспропаганди є спробою створення панічних настроїв серед населення. Але Одеса тримає лад, а під подушками одеситів — синьо-жовті прапори. Про це, 18 липня, в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розповів речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук.

— Що відбувається зараз на Одещині?

— Ситуація під контролем. Зрозуміло, що Одеса та регіон перебувають під постійною загрозою ракетної атаки, авіаційного удару з боку ворога — з Чорного моря, з тимчасово окупованої території Криму.

Росія б'є по мирних об'єктах, об'єктах інфраструктури. При цьому немає у наших школах бойових позицій. Це зрозуміло, однозначно. Але шляхом таких фейків Росія як держава-терорист готує собі інформаційне алібі, аби, обстрілюючи мирні об'єкти, потім говорити, що там щось було.

Наприклад, у суботу ми мали приліт ракети Х-101, це досить точна ракета. Вона влучила у склад виробничо-торгівельної компанії. А потім на сайті Міноборони РФ читаємо, що там нібито були ракети "Гарпун".

— Одеса готується до можливої більшої агресії з боку Російської Федерації?

— Такого навіть коментувати не хочеться. Але справді, у РФ залишається бажання захопити міста нашої країни. Наприклад, знову Харків з'являється, Одеса нібито у прогнозах. Але тут нічого нового. Те, що мета Кремля — окупувати Україну, давно відомо.

Але лінія фронту — це живий організм, і оперативна ситуація може змінюватись у той чи інший бік. Ми бачимо, як наші війська здійснюють контрнаступальні дії на південному напрямку — у Херсонській області. І ми чудово розуміємо, що не вдається ворогові нас зламати.

А всі ці їхні "прогнози" — це лише посіяти паніку серед населення. Так намагаються тиснути на людські емоції, створюючи звичайний страх.

Але страху Одеса не має. Є тривога. Ми чудово розуміємо, що живемо у реаліях воєнного часу. Чудово розуміємо, що ворог не просто жорстокий, а цинічний. Ворог є державою-терористом. Тож тут нічого дивного.

Єдиний прогноз, який є і може бути, — це те, що Україна переможе. У цьому немає сумнівів.

Так, шлях важкий. Так, шлях у нас кривавий. На жаль, дуже багато побратимів йде, багато знайомих, друзів. І все ж, це все недарма.

Місто готується. І населення міста та області — всі об'єдналися. Волонтерський рух сьогодні такий різноспрямований, і всі, як бджілки, займаються своєю справою. Хтось допомагає біженцям, хтось працює на армію.

У нас є громадська рада при Одеській обласній державній адміністрації (зараз — при військовій адміністрації), робота якої триває в різних напрямках. Але ми ще на початку березня ухвалили рішення, що переходимо на військові рейки. Основний напрямок роботи — робота на перемогу України та на мир. Зараз ми працюємо у плановому режимі. Продовжуємо, зокрема, займатися тими питаннями, якими займаються волонтери навколо нас. Тому ми тримаємо лад. У нас все добре.

Місто функціонує, область живе. Ми збираємо врожай, бо ми розуміємо, що хліб — це сьогодні ресурс країни, ресурс нашої оборони та ресурс майбутньої перемоги.

Деякі кажуть, нібито деякі одесити тримають прапори під подушкою, нібито вони когось готові зустрічати. У нас у кожного під подушкою є прапори — це синьо-жовті прапори.

— Для екстрених випадків чи готується евакуація населення з Одеси та області?

— Буквально напередодні начальник Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко сказав, що багато рішень, які ухвалюються під час війни, є непопулярними та непрозорими. Але всі ці рішення спрямовані лише на одне — щоб було гарантовано безпеку людей, щоб кожен день роботи наближав нас до перемоги. Ось це найголовніше.

Звичайно, кризові ситуації теж розглядаються, є відповідні рішення щодо них.

— Від моменту промацування української оборони до безпосередньо певних наступальних дій має пройти певний час. Наскільки ймовірно, що після ракетних ударів, після ударів з Чорного моря російська армія зробить ще більші кроки у спробі окупації Одеської області?

— Збройні сили України. Це відповідь.

Сьогодні врятувати російську армію може лише повномасштабний відступ, повернення до тих кордонів, які були, є й будуть в України.

Питання, пов'язані з плануванням бойових операцій, — це, звичайно, питання до військових. І ми не розголошуємо такі теми.

І ще наше золоте правило — ми не заважаємо нашим Збройним силам. Коли ми не заважаємо, а допомагаємо, молимося за них, це приводить до позитивних результатів.

А після звільнення нашими Збройними силами острова Зміїний (який є селищем Білим Ізмаїльського району Одеської області) ми з гордістю заявили про те, що Одеська область повністю звільнена від російських окупантів.

Операція зі звільнення Зміїного, на мою думку, увійде до підручників історії військового мистецтва.

— Яких заходів вживають, щоб максимально убезпечити прибережні райони, та наскільки місцеві жителі їх дотримуються?

— Про те, що Російська Федерація кинула у море понад 400 мін, ми знали ще на початку березня. Ми отримали повідомлення, що є внутрішнє листування між російськими портами в Чорному морі, в якому вони говорять про 420 мін. Вони їх просто розкидали морем, щоб перекрити в Чорному морі цивільне судноплавство і щоб перешкодити нашим військовим кораблям.

Ці міни дрейфують. І ніхто не знає карту мінних полів і навряд чи колись дізнається. Процес розмінування розпочнеться після перемоги та настання миру. Я думаю, що це буде досить тривалий процес, до якого необхідно буде залучати наших союзників та партнерів — Румунію, Болгарію, Туреччину та інші країни.

Щодо безпеки. Ми кажемо мешканцям, що заборонено виходити на пляжі, купатися у морі. Говоримо щодня, кілька разів. Але деякі, даруйте, претендують на Премію Дарвіна (антипремія, яка щороку присуджується особам, які померли найбезглуздішим способом, — ред.), які порушують усі заборони та закони.

Ми вже мали трагічний випадок, сподіваюся, що більше їх не буде. Ще раз хочу звернутися до всіх: не ризикуйте здоров'ям і життям, а особливо — своїх дітей. Мене обурюють дії деяких батьків. Коли маленьких дітей фотографують біля табличок "Обережно, міни" чи "Заміновано". Я не знаю, що в голові цих батьків.

— Яка зараз ситуація на кордоні Одеської області та Придністров'я?

— Ситуація є повністю контрольованою. Сили оборони отримали та виконують відповідні бойові завдання. Другого фронту, як мріяла Російська Федерація, не буде.

— Одеса стає форпостом на кордоні із невизнаною "Придністровською молдовською республікою".

— Як кажуть у нас у місті: Одеса хоч і не перше, але й не друге місто в Україні. Ми чудово усвідомлюємо стратегічне значення нашого міста для всієї країни. Ми чудово усвідомлюємо, яка роль відводиться Одесі в обороні України, у цій колосальній битві нашого народу, нашої країни проти російського агресора. Тому налаштовані тільки на перемогу, хоч би як було складно, тривожно, хоч би яких б за інтенсивністю ракетних ударів завдавав ворог по нашій території.

Ми працюємо, розповідаємо про оперативну ситуацію. Найголовніше — кажемо, що ми робимо для того, щоб місто було, є і залишалося українським.

Прямий ефір