Шлях біженця з Бородянки до Німеччини: що важливо знати до, у процесі та після евакуації

Евакуація до країн Європейського Союзу для багатьох українців, чиї міста вщент спалені російськими окупантами, часом — єдиний спосіб зберегти фізичне та ментальне здоров'я. Моя сім'я не стала винятком із нового сумного правила вже повномасштабної війни Росії проти України. Ми евакуювалися до Німеччини. Сьогодні я поділюся досвідом, який може стати у нагоді тим українцям, які готуються залишити Україну.

Зазначу, що Німеччина насправді хоче допомогти біженцям із України, і самі німці свідчать, що зараз вони спостерігають безпрецедентний процес в історії їхньої країни. Проте хвилі вимушених українських емігрантів — надто потужні й часті, тому одразу наберіться терпіння та готуйтеся до тривалого очікування на кожному етапі.

• Не варто їхати до чужої країни без маршруту. Тобто ви повинні уявляти, куди ви їдете і що на вас там чекає.

Слід мати якусь контактну особу, яка могла би координувати вашу евакуацію, допомагати з перекладом, із квитками, реєстрацією, видом на проживання тощо, тобто поетапно супроводжувати цей процес.

Щоби не потрапити до незручної, а то й небезпечної ситуації в незнайомій країні, потрібно орієнтуватися на рекомендації місцевих жителів або ж біженців, які вже пройшли процедуру реєстрації. Відразу наголошу, що навіть у останньому разі рекомендації не будуть універсальними: наприклад, в окрузі Баутцен реєстрація біженців проходить хоч і повільно, але значно активніше, ніж у сусідньому окрузі Герліц (обидва округи знаходяться у землі Саксонія).

Отже, вам необхідно обміркувати й побудувати маршрут, яким ви рухатиметеся. Дізнайтеся, яким чином ви можете залишити Україну, через який прикордонний контрольний пункт пропуску вам легше це зробити, звідки простіше дістатися місця, куди ви прямуєте.

У Німеччині витрати з оренди житла та оплати комунальних послуг для біженців бере на себе держава (які ліміти — квадратура житла, загальна сума "комуналки" тощо — уточнювати слід у кожному разі індивідуально). Але квартири, які потрібно знайти переважно самостійно, будуть надані вам без меблів і побутової техніки. Отримати їх можна декількома способами:

• у дарунок від волонтерів;
• купити у соціальному магазині;
• знайти на спеціалізованому сайті, де, наприклад, меблі віддають безкоштовно (оскільки в Німеччині проблемно утилізувати старі або непотрібні меблі).

У кабінеті чиновників, які займаються реєстрацією, не завжди є перекладачі. І якщо ви не володієте німецькою або англійською мовою, ви не зможете ні розібратися в суті документів, які підписуєте, ні поставити уточнюючих питань. Крім того, самі німці кажуть: Німеччина — країна бюрократії.

Таких особливостей буде багато на кожному етапі вашого перебування в Німеччині.

• Якщо ви перебуваєте в такій ситуації, коли вимушену еміграцію продумати неможливо, орієнтуйтеся на обстановку.

На вокзалі візьміть місцеві сім-карти у волонтерів у салатових чи помаранчевих жилетах, карти роздають безкоштовно. Якщо такої можливості зараз немає, налаштуйте роумінг через вашого мобільного оператора, практично всі українські оператори надають вигідні тарифи українським біженцям у Євросоюзі.

На вокзалах слід шукати волонтерів, які говорять добре знайомою вам мовою. І крок за кроком пояснюють, що роблять, і куди збираються вас направити далі.

Чому це важливо? Наприклад, коли на початку березня моя сім'я прибула до Берліна, нас випадково направили до муніципального автобуса до Лейпцига, куди ми прибули вночі, і побачили буквально пекло на землі: натовп людей, яких просто не було де розмістити. Справа в тому, що німецька влада, яка надає українцям найпривітніший прийом, у перші тижні бойових дій, коли російські літаки почали руйнувати українські міста, не розрахували ресурси для прийому біженців — українців прибуло вдвічі-втричі більше, ніж очікувалося.

Так ми поїхали далі та опинилися в таборі для біженців у Гейдельберзі, майже на кордоні з Люксембургом, на заході Німеччини. Це була колишня база солдатів НАТО, яку давно розформували. Звичайно, так далеко на заході країни ніхто не очікував такого швидкого прибуття біженців з України. Нам видали їжу та воду, проте квартири у справді гарних будинках не були обладнані нічим із необхідного для життя: залізні ліжка, переважно без матраців, немає холодильника, пральної машини, плити для приготування їжі.

Упродовж десяти годин ми шукали варіанти вибратися до Дрездена. Мене врятувала публічність — я знайшла волонтерів, які попросили своїх знайомих нас супроводити. І нас просто "передавали з рук в руки" до самого Дрездена, де нашу сім'ю зустрів протестантський пастор Сергій Косяк, який займається розміщенням біженців із України в округах Баутцен та Герліц.

• Не запитуйте статус біженця. Тому що тоді ви опинитеся закріпленими за місцем, де вас зареєстрували.

Потрібно сказати: "Ми з України. Бажаємо потрапити під захист Німеччини". Саме так, а не Asyl — стандартна схема. Говоріть так: "Wir sind aus der Ukraine, Wir Möchten Vorübergehender Schutz §24. Nicht Asyl". ("Ми з України. Візьміть нас під §24 захисту від військових катастроф"). Тоді вам дадуть дозвіл на проживання на рік з подальшим продовженням до 3 років. Однак грошову допомогу вам виплачуватимуть саме за системою Asyl — не лякайтеся цього слова в документах.

Якщо у вас є така можливість, живіть у родичів або знайомих, і оформляйтеся за тією самою схемою самостійно: подача документів, тимчасова прописка за місцем проживання, реєстрація, оформлення грошової допомоги, пошук житла та меблів.

Багато німців самі запрошують біженців до своїх будинків для безкоштовного проживання. Оскільки саме навколо цієї теми в мережі є безліч спекуляцій, напишу докладніше. Здебільшого такі пропозиції надходять від віруючих німців, парафіян якоїсь церкви. Наприклад, мене та моїх рідних прихистила саме така родина.

Як це відбувається? Якщо сім'я ухвалює рішення прихистити біженців з України, вона повідомляє про це благодійну організацію або місцевого пастора.

Важливо! Умови проживання у німецькій сім'ї необхідно проговорити відразу: на який термін вас прийняли, за чий кошт ви там проживаєте, хто купує продукти, що від вас потрібно. Є сім'ї, які беруть на себе всі витрати, проте це не є абсолютною традицією для всіх німців. Не всі вони можуть дозволити собі повністю утримувати українців, проте абсолютна більшість — дуже хочуть нам допомогти.

Також ознайомтесь із місцевим розпорядком дня. Тут є низка особливостей, яких немає в Україні. Так, тиха година в Німеччині у будні триває з 13:00 до 15:00 та з 22:00 до 7:00, а в суботу — з 13:00 до 15:00 та з 19:00 до 8:00. У неділю, вихідні та святкові дні створювати шум заборонено. У цей час прийнято відпочивати, не можна шуміти (пилососити, і навіть викидати в урну скляну тару). Словом, розпитайте про місцеві правила життя, розпорядок дня та запам'ятайте їх.

Якщо родичів та друзів, які можуть прийняти вас у себе, ви не маєте, як і можливостей тимчасово оселитися у німецькій сім'ї, то доведеться вирушити до тимчасових таборів для біженців.

Тут також є нюанси. Спочатку з'ясуйте, хто відповідає за реєстрацію, хто опікуватиметься пошуком житла для вас, і що вам доведеться робити самостійно. Далі — шукайте благодійні фонди, організації, які допомагають українським біженцям на місці. Переважно це релігійні організації — українські та німецькі.

• Психологічна підтримка та медична допомога.

Дуже важливо звернутися за психологічною підтримкою. Для людей, які пережили авіанальоти та дивом уціліли, краще, якщо це психологи чи психотерапевти у фізичній доступності, а не "гарячі лінії", де дзвінки йдуть "конвеєром".

Ми не завжди адекватно оцінюємо власний стан. І період шоку триває у кожного по-різному. Тому краще, щоби ваше психологічне здоров'я оцінив саме фахівець.

І загалом про те, що вам потрібна швидка чи регулярна медична допомога, необхідно казати одразу. Німці чекають на прийом до лікаря місяцями, попередньо записавшись на зустріч із фахівцем. Проте ургентну (термінову) допомогу вам нададуть. За умови, що по неї звернетеся, пояснивши, що вона вам необхідна.

• Уважно вивчайте людей, які пропонують забрати до себе додому. Пам'ятайте, що потрапити в ситуацію торгівлі людьми під час воєн та масових переселень — найпростіше.

Краще, щоб до німецької сім'ї вас скерували ваші координатори, волонтери чи місцева влада. Наразі вже дуже багато повідомлень про те, що зникають молоді жінки та діти. Будьте обережні.

Як не потрапити до ситуації торгівлі людьми та вберегти своїх близьких, особливо дітей? Не довіряти на слово людям, які обіцяють вам золоті гори, спокій та захист, а самі при цьому не пред'явили своїх документів, не назвали імен та посад людей, від яких про вас дізналися, і дуже поспішають забрати вас.

Скерувати вас до німецької сім'ї може лише місцева влада чи волонтери. Месенджери, групи у соціальних мережах — ненадійні канали комунікації цього важливого питання. Адже від людей, які вас приймуть, залежатиме все ваше майбутнє в Німеччині (хоч би скільки часу ви збиралися провести в цій країні, закінчення російсько-української війни, як і терміни відновлення міст і сіл, поки що прогнозувати важко).

Крім того, німці дуже педантичні, раціональні люди. Німеччина — країна, де у всьому вітається порядок. І просто так підійти до вас на вокзалі, або під'їхати до табору біженців, або завести розмову в магазині і за п'ять хвилин відвезти вас, не назвавши навіть адреси, — неможливо для німців, які дійсно хочуть вам допомогти. Тому будьте вкрай обережні та уважні.

Також дуже шкодять стереотипні уявлення про торговців людьми. Наприклад, людей викрадають не лише для експлуатації у секс-індустрії. Трудова експлуатація — не менш поширений злочин.

Будь-яке запрошення в гості, на екскурсії (особливо до інших країн), на місцеві урочистості повинні надходити від людей, з якими ви знайомі та у порядності яких ви впевнені.

• За можливості вивчайте німецьку мову.

Кожен, хто намагався практикуватися у німецькій мові саме у статусі біженця у Німеччині, підтвердить, якою радістю світяться очі німців, коли вони бачать ваші спроби. Це не просто приємно людям, для яких німецька мова — рідна. Прагнення вивчити мову свідчить, що ви думаєте на перспективу, що німецьке суспільство може сприймати вас як ресурс.

Про безкоштовні курси з вивчення німецької мови можна дізнатись у групах біженців у Німеччині в соціальних мережах та месенджерах — зазвичай вони створюються за назвою місцевості чи населеного пункту, де ви перебуваєте.

Навіть якщо ви не збираєтеся надалі проживати в Німеччині, заняття щонайменше допоможуть вам відволіктися від жаху, від якого ви рятувалися, коли їхали з України за кордон. Крім того, це гарна нагода познайомитися з новими людьми та підтримувати контакти як з українцями, так і з німцями.

• Транспорт.

Ваш "проїзний квиток" у місцевому транспорті — ваш український паспорт. Уважно вивчайте розклад руху автобусів та електропоїздів — вони складені лише німецькою мовою.

Звертайте увагу на назви початку та кінця маршруту — в один і той самий населений пункт автобуси в різний час можуть йти з пересадкою, а їхні розклади при цьому можуть бути на одному й тому самому стенді.

Із залізницею є нюанси: дуже часто (майже завжди) платформа, вказана у квитку, під час прибуття/відправлення поїзда змінюється. Потрібно звикнути до цієї особливості.

• Сільська місцевість чи місто?

Мабуть, це одне з найважчих питань. Я наведу кілька особливостей, а висновки можна зробити самостійно.

Без автомобіля в селі важкувато. В невеликих населених пунктах зазвичай немає великих супермаркетів, де можна придбати продукти за демократичними цінами, також немає поліклінік та великих аптек.

Однак це, мабуть, єдиний мінус. Німецькі села дуже важко відрізнити від міст — вулиці заасфальтовані, зовнішнє освітлення є скрізь, сміття на вулицях немає.

Майже через всі села йдуть автобуси, а неподалік є залізниця.

Зазвичай у селах дуже дружна громада: тут прийнято ходити до церкви, спілкуватися, дружити, приходити один до одного на допомогу у разі потреби.

---

Це досить стислі рекомендації. Будь ласка, врахуйте, що у різних німецьких землях, округах та районах є свої, індивідуальні нюанси, ознайомитись з якими можна лише на практиці. Тому краще їхати до міста/села, про які ви вже бодай щось знаєте. У будь-якому разі вам допоможуть, підтримають, і на вулиці ви точно не залишитеся. Потрібно тільки уважно слухати, запам'ятовувати, і попри пережите намагатися звикнути до нових умов і спробувати адаптуватися у новому середовищі. Успіхів, дорогі земляки!

Марина Курапцева, телеканал "Дом"

Інші блоги Марини Курапцевої:

• Двічі "звільнені": 2014 VS 2022 для переселенців з Донбасу

• Війна в місті: що взяти до бомбосховища та як "перечекати" вдома