9 років допомоги: з ким і як працює волонтерський фонд "Миротворці України"

Вже дев'ять років волонтери з Вінниці підтримують військових та цивільних — тих, хто хворіє і хто у скорботі. Вінницький фонд "Миротворці України" створила викладачка медичного університету, судмедекспертка Олена Верлан-Кульшенко. Свою офіційну роботу команда розпочала 14 вересня 2014 року на території військового госпіталю. Детальніше про допомогу фонду розповідається у сюжеті "Ранку Вдома". 

"В серпні 2014 року я вперше зайшла в шпиталь, як спеціаліст, який займається медичним правом. Я прийшла допомогти хлопцям, які повернулися з полону і прийшли розібратися з документами. Ми вперше опинилися в цій ситуації: і військові медики і цивільні. І я залишилася", — згадує Олена Верлан-Кульшенко.

Свою офіційну роботу волонтерська команда "Миротворці України" розпочала 14 вересня 2014 року на території Вінницького військового госпіталю. До неї долучилися студенти медичного університету та просто небайдужі люди, які хотіли бути корисними країні. З роками команда змінювалась, але цілі Олени — ні. Вона продовжувала справу заради країни і двох своїх синів, які служать у лавах ЗСУ. 

"Ми забезпечували речами, супроводжували родини. Разом з першими командами пройшли Донецький аеропорт, пережили Дебальцево. Ми вперше плакали, коли бачили ампутанта", — розповідає засновниця волонтерського фонду.

Зараз у команді організації працює більше 20 людей: переселенці, молодь, люди, які пережили втрату близьких. Волонтери з перших днів повномасштабного вторгнення працюють і вдень, і вночі. 

"Ми вийшли за межі шпиталю. Зараз працюємо в лікувальних установах області. Це виклик часу і того, що відбувається на фронті. За кожним кроком, переможним чи програшним, стоять медики, які працюють 24/7", — каже Олена.

Кожного дня дівчата та хлопці приходять у палати до поранених, привозять їжу, речі й медикаменти, та просто морально підтримують. 

"Переживають з ними усі життєві моменти: від одружень до розлучень та народження дітей. Є приємні моменти, коли нам доводиться спілкуватися, бо хлопцю сподобалася дівчина і він хоче їй передати квіти. Або навпаки, коли доводиться вмовити, щоб ампутант погодився впустити маму, тому що їй він ще не казав, що в нього більше немає ніг", — говорить Олена Верлан-Кульшенко.

"Миротворці України" працювали в Миколаївській, Чернігівській, Київській областях. Працюють і з родинами полеглих героїв — усіляко допомагають їм на Вінниччині. Окрім фінансової допомоги таким родинам необхідна й моральна підтримка.

Читайте також: "Готуємося до перемоги": як дитяча хореографічна школа допомагає ЗСУ