З 5-го класу ти дізнаєшся, що бути кримським татарином в Союзі — це не зовсім добре, бо ти, виявляється, зрадник, — Ахтем Сеітаблаєв

Мати українського актора та режисера Ахтема Сеітаблаєва, Субіє ханум Налбандова народилася в Криму, а 18 травня 1944 року її сім'я разом з усім кримськотатарським народом була депортована. Тому Ахтем народився у місті Янгіюль неподалік Ташкента, а в Крим разом з батьками переїхав лише після закінчення школи 1989-го. Про дитинство у Середній Азії Сеітаблаєв розповів у програмі "Точка опори".

"Я хотів бути розвідником, військовим, космонавтом — ким ще хочуть бути діти зазвичай. Тому що наш дім у Середній Азії розташовувався біля будинку, де жив командний склад військової частини Повітряної оборони. Жителі нашого міста на 30% були представниками депортованих народів — кримські татари, чеченців, інгушів, німців Поволжя, далекосхідних корейців — інша третина — політичні дисиденти", — поділився спогадами Ахтем.

Чому в місті стільки людей з інших країн, маленький Ахтем, звісно, не розумів, однак цікавився. Через це часто виникали непорозуміння під час перегляду радянських фільмів, у яких німці, наприклад, представлені негативними персонажами.

"Бували непорозуміння, коли дивилися радянське кіно, а там німці усі погані, хоча твій однокласник і друг — німець. Такі речі не монтувалия в голові. З п'ятого класу ти дізнаєшся, що бути кримським татарином в Радянському Союзі — це не зовсім добре, бо ти, виявляється, зрадник. Але як ти можеш бути зрадником, якщо обидва твої діди повернулися з фронту, з Другої світової війни, з орденами і нагородами за те, що воювали", — каже Сеітаблаєв.

Повна версія інтерв'ю: Про зйомки "Мирний-21", останню зустріч із мамою та спогади про Крим: Ахтем Сеітаблаєв у "Точці опори"

Нагадаємо, Ахтем Сеітаблаєв — український актор і режисер. Походить з родини депортованих кримських татар. Заслужений артист Автономної Республіки Крим. Найвідоміші режисерські роботи: "Хайтарма" (2012), "Кіборги" (2017), "Захар Беркут" (2019). За участь у фільмі Нарімана Алієва "Додому" отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на сьомому Міжнародному Босфорському кінофестивалі. Керує культурним простором "Кримський дім". З початку повномасштабного вторгнення приєднався до сил територіальної оборони. 10 грудня 2022 року отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України. Розлучений, має трьох дітей та онуків. 

Попередні випуски "Точки опори":

• Про жінок, які зазнали сексуального насильства від росіян, та про те, чи є атеїсти грішниками: військовий капелан Сергій Дмитрієв у "Точці опори"
• Третя дитина, хейтери, підтримка ЗСУ з 2014 року і помилка Потапа: співачка Світлана Тарабарова — гостя "Точки опори"
• Про рідних у Ворзелі та нову зброю з Америки: перша в історії України жінка-посол у США Оксана Маркарова у "Точці опори"
• Незаконні добудови, заповідник "Хортиця" та Каховська ГЕС: очільник "Києво-Печерської лаври" Максим Остапенко у "Точці опори"
• Про порятунок людей з окупації та перемовини з росіянами: волонтер і правозахисник з Казахстану Костянтин Гудаускас у "Точці опори"