У протидії "Північному потоку-2" Українї стане в нагоді досвід Польщі, — "Ліга антитрасту"

Агия Загребельская. Фото: kanaldom.tv

"Північний потік-2" порушує антимонопольне законодавство України, тому слід вивчити досвід Польщі, яка змогла домогтися успіху у справі проти російського "Газпрому". Таку думку у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" висловила юристка, засновниця громадської організації "Ліга антитрасту", держуповноважена Антимонопольного кабінету України (2015-2019 рр.) Агія Загребельська.

"Як "Ліга антитрасту" ми більше говоримо про антимонопольні інструменти, тому що "Північний потік-2" порушує антимонопольне законодавство України. Такий самий висновок зробило польське конкурентне відомство щодо антимонопольного законодавства Польщі. У 2018 році, три роки тому, вони почали своє розслідування. Вже у 2020 році вони наклали штраф на компанію "Газпром" у розмірі 6,5 млрд євро, й на інші п'ять іноземних компаній, які беруть участь у консорціумі, ще 50 млн євро", — деталізувала Загребельська.

Юристка доповнила, що сьогодні Польща продовжує роботу, щоб підтримати у судах дію штрафних санкцій щодо "Газпрому".

"І на сьогодні вони здійснюють дії, спрямовані на те, щоб цей штраф підтримати у судах. І в подальшому його стягнути. Крім того, Польща фактично заборонила подальше будівництво, прийнявши рішення про те, що ці компанії повинні між собою розірвати договори, й розрив цих договорів не дозволятиме далі виконувати свої зобов'язання", — сказала вона.

На думку Загребельської, Антимонопольний комітет України, куди вже звернулася "Ліга антитрасту", у своїй практиці повинен використовувати польський кейс, і вже зараз можна робити оптимістичні прогнози.

"Ми звернулися зі свого боку до Антимонопольного комітету з цією заявою. Приклали до неї досвід Польщі. І знаєте, Україні буде набагато простіше, ніж Польщі Тому що, по-перше, територією Польщі не проходить газопровід, як проходить у нас. Тобто, це посилює нашу правову позицію", — зазначила юристка.

При цьому в України вищі ризики загрози національній безпеці. І після запуску "Північного потоку-2" українська газотранспортна система (ГТС) "може виявитися повністю виключеною з європейського ринку транзиту газу", доповнила Загребельська.

"У нас, звісно, набагато вищі ризики для національної безпеки. Ми це прекрасно розуміємо. Якщо договір із Росією щодо транзиту газу буде продовжений на 10 років до 2024 року (поки що ми чуємо від наших західних партнерів обіцянки, продовження ще не підписане), й, коли 2024 рік настане, може виявитися, що Україна просто не матиме будь-яких інших джерел поставок і покриття цього дефіциту. Й відповідно — ми опинимося під монопольним тиском "Газпрому". Тому у нас позиція юридично набагато сильніша", — уточнила юристка.

Вона переконана, що Україні провести таке розслідування буде легше, ніж Польщі, оскільки польський досвід може бути покладено в основу.

"По-друге, нам буде набагато простіше це розслідувати. Тому що Польща все збирала з нуля самостійно. Наше українське законодавство та польське законодавство дозволяє Антимонопольному комітету України звернутися до польського конкурентного відомства та використовувати вже зібрані ними докази у нашому розслідуванні, оскільки воно, в принципі, ідентичне. Єдине, нам потрібно проаналізувати вплив на ринок України, а вони аналізували вплив на ринок Польщі", — підкреслила Загребельська.

В цей час у "Лізі антитрасту" чекають на реакцію Антимонопольного комітету та залучення у це питання вищих відомств України, серед яких юристка відзначила Міністерство закордонних справ та Раду національної безпеки і оборони.

"І тоді ми зможемо дуже швидко підвищити свої переговорні позиції, й говорити вже не про 175 млн євро, які нам сьогодні обіцяють у розвиток нашої "зеленої" енергетики, а про набагато більші суми. Щодо Польщі це було 6,5 млрд євро. І щодо України це може бути така ж, а то й більша сума", — резюмувала Загребельська.

Повна версія інтерв'ю: Візит Зеленського до США: як переграти домовленості щодо "Північного потоку-2"

Нагадаємо, територією Польщі проходить ділянка російського газопроводу "Ямал", яким газ споживачам в Європі поставляється із Західного Сибіру.

Також у Європі в іншому географічному напрямку діє газопровід OPAL — наземне продовження першої черги "Північного потоку", який доставляє газ із Росії. Газ трубопроводом "Північний потік" із Росії доставляється Балтійським морем, доходить до Німеччини й тут вже йде трубопроводом OPAL далі до країн Євросоюзу.

У 2009 році в Євросоюзі законодавчо затверджений Третій енергетичний пакет. Основна мета документа — не допускати ситуацій, коли монополісти, які постачають енергоносії, блокують доступ конкурентів до споживачів через володіння мережами розподілу (газопроводами, нафтопроводами, ЛЕП). Якщо монополіст володіє такими мережами, то він повинен надати 50% їх ємності конкурентам або не користуватися нею, або продати мережі незалежним операторам.

"Газпром" мав право на використання 50% потужностей трубопроводу OPAL. Але у 2016 році рішенням Єврокомісії газопровід OPAL вивели з-під норм Третього енергопакету до 2033 року. І з 2017 року "Газпром" суттєво збільшив через нього транзит через скорочення транзиту газу територіями інших країн, зокрема й Польщі через газопровід "Ямал". У 2019 році Європейський суд за позовом Польщі скасував рішення Єврокомісії як прийняте із порушенням принципу енергетичної солідарності. У 2020 році Німеччина подала апеляцію на це рішення.

Але 15 липня 2021 року суд підтримав позицію Польщі з вимогою обмежити на 50% потужність газопроводу OPAL, відхиливши апеляцію Німеччини.

Читайте також: Позов РФ проти України та "Північний потік—2": альтернативну реальність Кремля обговорюємо з Тимофієм Миловановим і Володимиром Фесенком

Прямий ефір