Смаколик з минулого: родина киян відродила виробництво популярного у XVIII столітті сухого варення

Підприємці Ярослав та Світлана Семенці відродили київський смаколик XVIII століття — сухе варення. Готують його з українських суперфудів: моркви, буряка, гарбуза, вишні та навіть з цитрусових. Як вдалося відновити гастрономічну візитівку Києва, дізнавайтеся у матеріалі "Ранку Вдома"

Ярослав та Світлана Семенці — столичні підприємці, які заснували крафтовий бізнес з виготовлення унікального українського смаколика. Йдеться про популярне у XVIII столітті сухе варення.

"Сухе варення не привіз, значить в Києві не був", — писали історики про ласощі, які стали візиткою міста.

У XVIII столітті на Подолі сухе варення готувала родина кондитерів Балабухів.

"Ми повернули місту його історичний сувенір, але насправді київське сухе варення вигадали не ми. Це історична гастрономічна фішка міста, яка була, на жаль, майже забута", — зізналася співвласниця сімейного бренду "Київське сухе варення" Світлана Семенець. 

Ідея виготовляти легендарний делікатес виникла у подружжя у 2015 році, коли через валютні коливання закрився родинний бізнес. Вони розмірковували над тим, що робити далі. Тоді підприємці й загадали про оповите легендами й таємницями сухе варення.

Знайти рецепт знаменитих солодощів виявилося непросто. Втім, Світлана Семенець згадала про книгу прабабусі всіх нинішніх гастроблогерів — Олени Молоховець, яку придбала колись в букіністів. Це було видання 1912 року. 

"Уявіть собі наше здивування, коли ми приїжджаємо додому після безплідних пошуків у музеях, й дістаємо книгу Молоховець. Гортаю її й відкриваю сторінку з рецептом київського сухого варення. Він просто чекав на нас на полиці вісім років", — розповідає Світлана Семенець.

З першого разу створити ласощі не вдалося. Довелося радитися з фахівцями та експериментувати. Втім, результат був того вартий. Відтепер київське сухе варення має неповторний смак і може навіть замінити цукерки. Готують смаколики з українських суперфудів: моркви, буряка, гарбуза, ревеню, сливи, вишні, яблука та абрикоса. Також з цитрусових — грейпфрута й апельсина.

З початком війни виробництво довелося закрити, але вже через два тижні крафтові виробники повернулися до роботи і готували київське сухе варення для українських захисників. Допомагали друзі, знайомі й просто пересічні українці, які донатили на корисні смаколики для бійців, допомагали транспортом та сировиною. Самі б не впоралися, кажуть підприємці.

Київське сухе варення — це про історію, про цінності та розмаїття смаків. Прикладом є вишуканий десерт з буряка — лише наприкінці овоч розкриває свій справжній смак і стає зрозуміло, що це буряк. Ласощі зі сливи — це зовсім не чорнослив, а з абрикоси —  не курага. Підприємці доклали всіх зусиль, аби зробити сухе варення неповторним.

Коли почали виготовляти київські цукати, підприємцям пропонували експортувати товар за кордон. Однак крафтові виробники відмовляються й досі з двох причин:

• столичні солодощі робляться власноруч за автентичними рецептами та невеликими обсягами;
• київське сухе варення краще куштувати у Києві. Цей смаколик має стати сувеніром, який можна придбати виключно у столиці України.

Читайте також: Цей скарб знайшли на Закарпатті: як українець відроджує забутий у часи СРСР український напій