Українці почали досліджувати своє походження: експерти розповіли, як дослідити свій рід правильно

Генеалогія — популярне хобі у багатьох країнах світу. Віднайти своє коріння важливо для кожного. У 2013 році генеалог Ігор Розкладай разом із колегою заснував дві спільноти. Одна надає доступ до архівів, а на іншій — UAGenealogy, є цілий розділ посібників, які пояснюють, як почати пошуки свого коріння і куди звертатися. Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

Генеалогія — популярне хобі в багатьох країнах світу. Це як детектив з кількома сюжетами, стверджує геолог Ігор Розкладай. Дізнатися про історію своєї родини йому захотілося ще у школі, коли мама намалювала перше родинне дерево. На ньому було лише три покоління на рівні прабабусь та прадідусів і дві лінії за регіонами. Наступна серйозна спроба віднайти своє коріння відбулась у 2007 році.

"Якраз тоді подав перші запити в архіви. Тоді я отримав несподівані відповіді. Ми, наприклад, дізналися, що дати народжень бабусь та дідусів, які ми знали, були неправильними", — розповів генеалог, засновник спільноти UAGenealogy Ігор Розкладай.

Ігор Розкладай дослідив вже 10 колін родинного дерева. Так, його давній знайомий виявився восьмиюрідним дядьком, а потенційних родичів вдалось відшукати у Польщі, США та Франції. Його родове коріння сягає 1710 року. Серед пращурів є репресовані й розстріляні радянською владою. В ті часи генеалогія була небезпечним явищем. Деякі справи навіть читати страшно, адже розумієш, наскільки сильними були предки та які жахливі речі вони пережили.

"Ти бачиш всі історичні процеси, які показують, якою не має бути державна політика, як має розвиватися бізнес. Чому Росія має бути знищена, зрештою", — вважає Ігор Розкладай.

У 2013 році Ігор разом із колегою заснував дві спільноти. Одна надає доступ до архівів, на іншій є цілий розділ посібників, котрі пояснюють, як починати пошуки свого коріння і куди звертатися. Це такий собі майданчик між шукачами та фахівцями. Радана Кузьменко — одна з тих, кому спільнота допомагала знайти своїх родичів.

"В мене вже чотири гілки до 12 покоління відкриті. Хоча була впевнена, що нічого не знайду. Адже дані, які зберігалися в церквах, були знищені. Бо самі церкви згоріли. Виявилося, що велика частина документів про родичів по батьковій лінії зберігається в Центральному державному історичному архіві міста Києва. Це вже навіть оцифровано. Я завдяки цьому почала досліджувати свій родовід, онлайн", — розповіла Радана Кузьменко.

Українці під час повномасштабної війни почали більше цікавитися генеалогію. До Державного історичного архіву лише за дев'ять місяців цього року звернулись понад дві тисячі користувачів. Тут зберігаються документи колишньої Київської губернії, починаючи від XIV століття і до 1920 року. Це сучасні Київська область, частина Житомирської, Вінницької, Черкаської й Чернігівської областей.

Насамперед генеалогічна інформація міститься в релігійних документах православних церков, греко-католицьких деканатів і синагогах. У метричних книгах є записи про народження, про шлюб та про смерть. Крім цього, важлива інформація є у судових, нотаріальних чи майнових документах.

"В нашому архіві зберігається величезна кількість генеалогічних документів. Одним із найпоширеніших став фонд 127 Київської духовної консисторії, який налічує понад 160 000 одиниць зберігання і сотні мільйонів архівних документів", — пояснює директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін.

Серед них багато метричних записів про відомих українців, зокрема, про народження Тараса Шевченка. Тут зберігається найдавніша метрична книга, яка стосується Київського воєводства, датована 1706 роком. Велика війна вкотре довела, що зберігати унікальну інформацію на паперових носіях ненадійно. Тому щомісяця в історичному архіві роблять майже 250 000 цифрових копій. Більшість із них уже доступні на електронних ресурсах архіву та його партнерів, зокрема, FamilySearch.

"Там зберігаються мільйони цифрових копій, зроблених у нашому архіві. Вони індексовані. Тобто люди, які, не маючи там необхідних даних для пошуку, можуть знайти інформацію про родичів по фрагментах: по прізвищу, за іменем, або датою народження", — додає Ярослав Файзулін.

Якщо ви теж вирішили провести генеалогічне дослідження, почніть із власного родинного архіву. Поспілкуйтеся зі старенькими. Вочевидь, у них є для вас багато цікавої інформації. Дослідники переконують, що це історія поколінь не залишить вас байдужими. Варто знати, хто ми такі та ким були наші предки.

Також цікаво: 30 років колекціонування та 1300 експонатів: засновник і головний редактор "Фактів" Олександр Швець розповів про створення першого в Україні музею порцеляни