Протести в Казахстані — скасувати наказ силовикам про відкриття вогню на поразку закликали у Human Rights Watch

Протести у Казахстані. Фото: ap.org

Казахстан повинен негайно анулювати будь-які накази силам безпеки про відкриття вогню на поразку без попередження. Такий наказ порушує міжнародно-правові зобов'язання держави шанувати та захищати право на життя. Про це повідомила міжнародна організація Human Rights Watch, інформує "Дом".

Правозахисники наголошують, що поліція та військові повинні докладати всіх зусиль, щоб захистити людське життя, і застосовувати силу, особливо летальну, лише як крайній захід. Профільні інстанції повинні забезпечити оперативне, незалежне та ретельне розслідування всіх заяв про недозволене звернення та незаконні вбивства.

"Казахстан переживає найгострішу кризу з моменту здобуття незалежності, і світ уважно стежить за тим, чи продемонструє уряд повагу основоположних прав громадян. Владі критично важливо забезпечити, щоб будь-які сили безпеки на місцях у своїх діях виходили з необхідності охороняти людське життя, а в іншому разі — притягувалися до відповідальності", — заявила заступниця директора Human Rights Watch з криз і конфліктів Летта Тейлер.

У вивчених Human Rights Watch відеокадрах подій 6 січня є сили безпеки Казахстану, які стріляють бойовими патронами на вулицях Алмати. Також місцеві інформресурси повідомляли, що сили безпеки стріляють у беззбройних демонстрантів, зазначили у міжнародній організації. Крім того, МВС Казахстану повідомило про масові затримання. Але інформація про місце та умови утримання затриманих відсутня, немає ясності щодо того, чи забезпечений їм доступ до адвоката.

"Повідомлення про численні випадки загибелі та поранення та кваліфікація владою Казахстану протестувальників як "терористів" викликають занепокоєння можливістю того, що казахстанські поліцейські та військові застосовують надмірну силу, зокрема проти беззбройних людей", — наголосили у Human Rights Watch.

Там додали, що уряд Казахстану має забезпечити суворе дотримання міжнародних стандартів застосування сили як казахстанськими правоохоронцями та військовими, так і контингентом ОДКБ, аби вони захищали населення.

"Багато повідомлень і кадрів з Казахстану з тілами протестувальників та військами, що ведуть невиборчий вогонь бойовими патронами, дають підстави припускати, що поліція та військові ігнорують норми про застосування сили, покликані, серед іншого, охороняти право на життя. Уряд Казахстану має продемонструвати нульову терпимість до надмірної сили з боку як власних сил безпеки, так і будь-яких іноземних військ у країні, та має забезпечити дотримання норм міжнародного права", — сказала Тейлер.

Читайте також: Складна ситуація з безпекою: шляхи повернення українців із Казахстану шукають дипломати

Нагадаємо, в Казахстані після стрибка цін на зріджений газ із 2 січня відбуваються масові протести, які переросли у зіткнення з силовиками, захоплення адміністративних будівель та аеропортів. На думку опозиції, причина протестів — невдоволення владою, а підвищення цін стало останньою краплею.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв із 5 січня запровадив у країні режим надзвичайного стану.

Також 5 січня Токаєв звернувся за допомогою до партнерів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) — військово-політичного союзу, до складу якого входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан. Відповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, в Казахстан направлені військові сили, основу яких становлять підрозділи Російської Федерації.

Операцію ОДКБ очолив командувач Повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков. Він брав активну участь в окупації українського Криму Росією у 2014 році. Також до Казахстану перекинуто військові підрозділи РФ, які брали участь в агресії проти України.

Читайте такожСитуація в Казахстані: черги біля моргу, стрілянина по журналістах та перекидання військових із країн ОДКБ (ВІДЕО)

Прямий ефір