Про кохання на фронті, про майбутню маленьку бандерівку та про бізнес у декреті: в гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець" снайперка Євгенія Емеральд

Юрій Карагодін, Євгенія Емеральд та Олена Кравець та. Фото: kanaldom.tv

Гостею програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" стала снайперка Євгенія Емеральд. В інтерв'ю Олені Кравець вона розповіла про знайомство на фронті з майбутнім чоловіком, свої особливості періоду вагітності, досвід материнства з першою донькою та очікування від народження другої.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

В очікуванні майбутньої бандерівки

— Тема нашої сьогоднішньої програми — народження нового. І я дуже рада, що ви завітали до нас саме у такому стані — при надії. Як почуваєтеся?

— Почуваюся чудово. Що більший у мене термін, то краще я почуваюся. Зараз уже восьмий місяць.

— Я згадую себе, коли носила двійню, чи змінилися смаки?

— Це був капець. Я загалом за правильне харчування, завжди намагалася їсти корисну їжу, навіть на фронті, коли це вдавалося. А з вагітністю я спочатку почала їсти бургери, картоплю, солодке опівночі. Чоловік сміявся, йому наш лікар сказав: слухай, для твого життя буде краще не відмовляти їй. Але після сьомого місяця я вирішила: так, треба закінчувати. Я дуже швидко почала набирати вагу, тому почала правильно харчуватися і схудла на 6 кг.

— Ви вже знаєте, хто буде?

— Це майбутня бандерівка, мініснайперка.

— Кажуть, що коли народжуються дівчата, то це до перемоги. І якщо пішла тема про бандерівку: якби був хлопчик, то був би Степан, а дівчинку як назвете?

— Може, теж Степан (Сміється). Я робила опитування в себе в соцмережі щодо імені, й чомусь багато людей написали Степан. Просто вони не знали, що буде дівчинка. Я почала жартувати, що в мене народиться дівчинка Степан. І був відсоток людей, які в це повірили.

Я не скажу, яке я обрала ім'я, але воно дуже-дуже символічне. Після пологів усі дізнаються, я таку інтригу тримаю. Я навіть чоловіку не розповідаю, він не знає, тільки моя старша донька знає. Він ображається на мене, але я вирішила, що ось так. Сюрприз.

— Якби була можливість передати у спадок вашій дівчинці якусь одну вашу рису, що це було би?

— Почуття гумору. Почуття гумору дуже важливе для людей, і воно мене неодноразово рятувало й на фронті. Тому я цього бажаю не тільки своїй доньці, а взагалі кожному українцю.

— У вас уже є досвід материнства. Як зараз зміниться ваш підхід до виховання дитини?

— Багато людей мені кажуть, що другій доньці пощастило більше, бо я вже старша. Першу доньку я народила в 21 рік, тобто я сама ще була дитиною.

До речі, коли я була на військовій кафедрі, в нас там була жінка-майор, і в неї була маленька дитина. Я на все життя запам'ятала, коли вона прийшла така заклопотана на лекцію і каже: "Це в мене дитина, дівчатка, бо, коли ти народжуєш після 30, це зовсім інше материнство, ти над цією дитинкою аж трусишся".

І я це так запам'ятала, і ось розумію, що в мене, мабуть, зараз і справді буде материнство, я навіть, не знаю, як сказати точно, але інакше, точно інакше, свідоме. А там побачимо. Але я вже відчуваю, що мої дві дочки будуть максимально різними. Перша донька — вона така принцеса, вона творча. Друга донька вже в животі відчувається, що буде така, як я, — не дуже спокійна.

До речі, у першої доньки ім'я, як у принцеси, — Жасмин, і вона дійсно, як принцеса. А у другої доньки буде войовниче ім'я.

— Мені здається, я знаю ім'я. Можливо, Жанна?

— Ні. Але в мене теж був такий варіант. Та я обрала таке ім'я, яке навіть ніхто не вгадав. Воно дуже незвичне.

— Ми не можемо не зачепити тему вашого кохання з чоловіком. Чи уявляли ви, що на війні, де, здається, немає місця ні для чого світлого, ви зустрінете свого коханого чоловіка?

— Цього я уявити не могла. Але коли я йшла на фронт, моя мама дуже хвилювалася, і я до неї підійшла і кажу: "Мамо, все буде добре, знайду собі чоловіка, вийду заміж". Ну, так, щоб її заспокоїти. Я навіть подумати не могла, що це насправді станеться.

І я саме на фронті почала мріяти про те, що якщо в мене буде чоловік, то обов'язково військовий. І десь у березні я давала інтерв'ю і казала, що хочу вийти заміж за військового, і закликала всіх українок виходити заміж за військових, і сама так і зробила.

Бізнес під час декрету

— Взагалі, жінки часто бояться народжувати, тому що у нашому соціумі існує дуже багато страхів щодо пологів. Спробуймо їх розвінчати. Я називатиму страхи, а ви їх прокоментуєте. Чомусь саме цей страх стоїть на першому місці: груди не будуть такими, як раніше.

— Та зараз такі сучасні технології, тому гадаю, що цього боятися не треба.

— А певний час вони будуть навіть кращими. Другий страх: уже ніколи не буде вільного часу.

— Це теж маячня. Якщо так до цього ставитися, то дійсно не буде вільного часу. А я вважаю, що коли я народжу, навпаки, в мене буде більше вільного часу, я більше відпочиватиму.

— Взагалі, важливо пам'ятати про те, що це дитина входить у твоє життя, у твій всесвіт, і вона стає його частиною. Тобто життя в тебе ділиться на "до дитини" і "тепер".

— Народження дитини дає дуже багато можливостей для жінки, вона в собі відкриває багато талантів, вона може придумати якийсь новий бізнес удома. Ось я, наприклад, стала бізнесвумен після народження першої доньки.

Тобто діти насправді навпаки — відкривають якісь шляхи та можливості. І я знаю, що з другою донькою так само щось знов дуже цікаве відбудеться в моєму житті.

— А ви не планували бізнес до народження першої дитини?

— Мені був 21 рік, я ще була студенткою. Тому ні, я не планувала.

— І як це сталося?

— Дуже просто. Мені було нудно, я вночі дуже погано спала і почала вчитися готувати різні тортики, таке щось смачненьке, просто як хобі. І на якомусь заході я просто зробила такий кенді бар (candy bar, солодкий стіл, — ред.), і всі гості були в захваті. Так я відкрила свій перший бізнес — пекарню різних тортиків і американської випічки.

— Вона ще працює?

— Ні, не працює. Але я дуже багато передала досвіду і своїх рецептів, і зараз у Києві є місця, де досі готують солодощі за моїми рецептами.

— А є вже плани, задумки?

— На другу дитину? Сама дитина — це вже такий великий план взагалі мого життя. Я завжди знала, що це відбудеться після 30 років. А потім я ще додала такий пункт, що коли я вийду заміж, стану такою повноцінною комплексною жінкою, хочу написати книгу. Тепер я розумію, що я багато чого зможу там написати.

— Автобіографічну?

— Так, є, що розповісти, треба просто взяти та зробити це. І в декреті якраз на це буде час.

— А чи плануєте ви повернення до лав ЗСУ?

— Зараз взагалі щось дуже важко планувати. Я так скажу: дуже сподіваюся, що після того, як я народжу та побуду з маленькою донечкою, вже й війна закінчиться, і тому не доведеться повертатися. Але, звісно, трошечки хочеться. Але мій наставник-снайпер сказав так: "Сиди три роки вдома".

Наприкінці бесіди ведучі запропонували гості зіграти в гру "Правда чи фейк", ставлячи запитання, що стосуються пологів. І персональний презент майбутній доньці — боді з принтом "Тихого вечора".


Гостями нового випуску "Тихого вечора з Оленою Кравець" стали: українська снайперка Євгенія Емеральд, актори, що подарували свої голоси героям мультфільму "Мавка. Лісова пісня" — Наталка Денисенко та Назар Задніпровський. Музичний гість — MONATIK. Також у рубриці "Шо там по ресурсу?" ви дізнаєтеся, де українці беруть сили, щоб триматися в наш непростий час.

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

Медіа-партнери
Прямий ефір