Міжнародні позови України щодо Криму: інтерв'ю із заступницею представника президента України в АРК Дариною Свиридовою

В окупованому Криму продовжують порушувати права людини, триває знищення ідентичності корінних народів, відбувається колонізація півострова, відмічають шкоду екології тощо. Всі ці факти відбито в численних міжнародних позовах України проти Росії. У період окупації для України особливо важливо підтримати кримськотатарський народ, сприяти розвитку кримськотатарської мови та культури. Про це у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" розповіла Дар'я Свиридова, перша заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим (АРК).

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

Вода і Крим

— Нещодавно Володимир Путін до чергової річниці "кримської весни" особисто відкрив водозабір неподалік від Севастополя. Чи є у вас інформація, збільшилася води в кранах, чи поліпшилася її якість?

— Ми б не хотіли спиратися на дані окупаційної влади, тому що довіри до їхньої інформації немає.

За час окупації ми не маємо доступу на окуповану територію, маємо дані тільки від жителів, від наших громадян, які проживають там. І ось від них ми отримуємо різну інформацію. І аналізуючи ці дані, ми розуміємо, що ситуація з водою залежить від регіону Криму. Так, є райони, де досить критична ситуація з водою, є райони, де ситуація краща.

Думаю, це залежить від того, як стратегічно Російська Федерація оцінює той чи інший регіон. Наприклад, більш-менш нормальне водопостачання в Севастополі (де велика кількість російських військових) або в Сімферополі — як адміністративному центрі окупаційної влади. Або в період туризму — туристичні регіони.

Звичайно, ми фіксуємо істотні проблеми з доступом до якісної води для цивільного населення.

— Окупаційна влада Криму вирішила подати позов проти України через ситуацію з водою, нарахували у зв'язку з цим мільярдні збитки. Може, ми їм подамо зустрічний позов?

— Не тільки "може". Це одна з претензій, які ми документуємо і пред'являємо до влади Російської Федерації. До речі, в одній з останніх резолюцій Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в Криму, яка ухвалюється щорічно і підтримується більшістю країн, було зафіксовано питання нераціонального витрачання ресурсів у Криму. Зокрема водних ресурсів з боку держави-окупанта, не України.

— Неодноразово говорили про штучне заселення окупованого півострова, коли з РФ привозять військових (з родинами), фахівців з різних напрямів (теж із сім'ями). Чи може це бути підставою для наших претензій, як про колонізацію території?

— Так, абсолютно. Політика заселення і колонізації півострова громадянами Російської Федерації є не просто наслідком окупації, а результатом цілеспрямованої політики РФ. Ми знаємо про десятки фактів цільових програм РФ, які стимулюють заїжджати й заселяти цю територію.

Крім того, зараз у наших громадян окупаційною владою масово вилучаються земельні ділянки — це наслідки різних незаконних рішень і указів, зокрема указу президента Російської Федерації. І ці земельні ділянки згодом передають громадянам Росії, що, власне, теж є однією з політик витіснення звідти наших громадян і стимулювання для заселення громадян Росії.

Все це документується українською прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, правоохоронними органами, правозахисними організаціями.

Читайте також: Що робити, якщо окупанти відібрали землю в Криму: "5 вопросов на злобу дня" з юристкою Вікторією Петрук

Окрім того, факти колонізації нашого півострова заявлені в одному зі звернень до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, до того ж заявлені нами як один з воєнних злочинів, скоєних Російською Федерацією на Кримському півострові.

— У спробах забезпечити водою населення півострова росіяни вже кілька років бурять свердловини, викачують воду з підземних горизонтів. Це єдиний злочин проти екології чи ще є список?

— Список великий, і ми окремо займаємося документуванням знищення і руйнування екологічної ситуації на півострові. Серйозна шкода наноситься природно-заповідному фонду, і ми знаємо про факти масових вирубок лісів, цінних рекреаційних регіонів, зокрема з метою розгортання і мілітаризації регіону, здійснення в рекреаційних регіонах військових навчань. І це має вже широкомасштабний характер, що в черговий раз свідчить лише про те, для чого потрібен Крим окупанту.

Все це нами документується, розглядається правоохоронними органами України, заявляється нами та міжнародними партнерами як одне з серйозних порушень не просто в Криму, а в усьому Чорноморському регіоні.

— Тобто ми можемо стверджувати, що окупація Криму Росією завдає безпосереднього збитку не тільки екології Криму, не тільки екології України, а й ширше?

— Абсолютно. Те, що сьогодні відбувається в Криму, — це, по-перше, прецедент і загроза міжнародному праву і безпеці у світі загалом. По-друге, збиток екології, мілітаризації регіону і населення, пропаганди війни — все це завдає страшного збитку і загрожує безпеці в усьому регіоні, а не тільки в Україні, безумовно.

До того ж ми розуміємо, що з території Криму країна-окупант робить просто серйозну військову базу. Яка загрожує не лише й не так Україні, як загалом країнам регіону, які дотримуються цивілізованих позицій, на відміну від РФ.

— Хтось, крім України, розуміє ці загрози? Наші міжнародні партнери? Наші партнери з Чорноморського регіону?

— Звичайно, розуміють усі. По-перше, це відбито вже в декількох резолюціях щодо Криму, які щорічно ухвалюють як на майданчиках Генасамблеї ООН, так і на майданчиках Парламентської асамблеї Ради Європи.

По-друге, це будуть одні з питань, які планується порушувати під час "Кримської платформи". І ми розуміємо, що увага партнерів до цих тем дуже висока, зокрема до питань безпеки та мілітаризації регіону.

Розвиток кримськотатарської мови

— У Мінреінтеграції обговорили початок роботи над наповненням і перекладом текстів онлайненциклопедії "Вікіпедія" на кримськотатарську мову. Чому тема кримськотатарської мови настільки важлива для державної влади України?

— Кримськотатарський народ — це корінний народ України, у якого, крім Криму, іншої батьківщини немає. Розвиток і підтримка кримськотатарського народу є питанням державного значення для України.

Зараз високий запит на розвиток кримськотатарської мови, особливо в умовах окупації. Адже політика окупаційної влади спрямована на стирання ідентичності жителів Криму, на знищення всього кримськотатарського й українського. І навіть іноді, я б сказала, на вирощування образу ворога.

Читайте також: Переклад текстів Вікіпедії кримськотатарською мовою ініціює Мінреінтеграції

Відповідно, Україна повинна робити все для підтримки корінного народу на період окупації до повернення контролю над територією Криму.

— Тобто це політика держави...

— Зараз абсолютно очевидно, що це послідовна політика держави. Питання розвитку кримськотатарської мови булл порушено на рівні наказу президента від 26 лютого 2021 року. Зараз триває активна робота Міністерства реінтеграції за різними напрямами щодо розвитку кримськотатарської мови. Днями на урядовому комітеті порушували це питання і було затверджено концепцію розвитку кримськотатарської мови. Ми, як представництво президента в АРК, також беремо участь у цій роботі.

Ми підтримуємо активну державницьку позицію, яка почалася з наказу президента і реалізується командою Міністерства реінтеграції в активній співпраці з Меджлісом кримськотатарського народу.

— Які можуть бути практичні дії? У додатку "Дія" з'явиться кримськотатарська мова або президент Зеленський буде записувати своє звернення кримськотатарською? Я дуже серйозно зараз.

— Думаю, насамперед робота зосереджуватиметься на розвитку літератури та самої мови. Зараз створюють робочу групу, яка розроблятиме концепт розвитку мови та можливого переведення в алфавіт. Тобто це і підтримка друкованої продукції, і навчання, й освітні та культурні програми. Думаю, практичних кроків буде дуже багато, але про це ми дізнаємося ближче до моменту, коли міністерство буде готове представити програму.

Ця робота здійснюється у тісній співпраці з Меджлісом, з громадськими організаціями, які відстоюють права кримськотатарського та інших корінних народів.

Позови проти Росії в міжнародних судах

— Держдепартамент США випустив чергову доповідь із прав людини в країнах світу. У ньому величезний розділ присвячено Україні, зокрема, багато інформації щодо Криму. Чому таку увагу американці звертають на дотримання прав людини в Криму?

— Це не перша позиція щодо ситуації з правами людини в Криму, що опублікована органами влади США. Наприклад, була окрема велика доповідь щодо ситуації зі свободою віросповідання. У документі багато уваги приділяли питанням обмеження і масового переслідування окупаційною владою на території півострова і кримських татар-мусульман, і Православної церкви України. Ми можемо говорити, що США — одні з послідовних партнерів України, які публічно заявляють підтримку територіальної цілісності України, і країна, яка впливає на порядок денний на міжнародних майданчиках.

— А наші позови до міжнародних судів, там також ідеться про порушення прав людини в Криму. Можете більше розповісти про це?

— У нас досить багато звернень до міжнародних судових інстанцій, тому їм можна присвятити окрему передачу. Скажу лише про декілька.

Перше — це, звичайно ж, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), до якого спрямовано окремі скарги та заяви України проти Росії щодо ситуації в Криму. І цього року ЄСПЛ вже визнав юрисдикцію відповідальності РФ за порушення прав людини в Криму, починаючи з 27 лютого 2014 року, що дуже важливо. І Європейським судом розглядатимуться, наприклад, системні переслідування кримських татар, порушення свободи слова, примусова паспортизація, депортація та інші порушення. Всі ці питання буде порушено.

Друге — це наше звернення до Міжнародного суду ООН, де в контексті Криму порушують питання щодо Конвенції про захист від расової дискримінації. Зокрема йдеться про системні переслідування і стирання ідентичності українців і кримських татар, порушують питання знищення навчання українською і кримськотатарською мовами.

Третє — дуже важливим є наша справа в Міжнародному кримінальному суді. Поки що вона — на стадії розгляду Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду.

— Ну, там є серйозні зрушення?

— Була заява прокурора Міжнародного кримінального суду про те, що вона вже бачить підставу для переходу до розслідування щодо ситуації в Україні і в контексті Криму. Прокуратурою Криму, Офісом генпрокурора України та громадськими організаціями подавалися, зокрема, факти переслідування українців і кримських татар, колонізації нашої території, масового знищення майна, викрадення наших громадян на цій території, примусового призову в армію країни-окупанта і багато інших військових злочинів.

І якщо в ЄСПЛ і в Міжнародному суді ООН відповідачем є держава, то в Міжнародному кримінальному суді відповідачами за військові злочини будуть конкретні люди.

— Чи немає відчуття, що ми злегка б'ємося в якусь стінку? У будь-якому разі в поведінці росіян у Криму ніяких особливих змін не помітно. Чи означає це, що їм однаково щодо наших міжнародних позовів, заяв наших партнерів?

— Я впевнена — їм точно не однаково. Це точно завдає удару по країні-окупанту. Якби їм було однаково, вони б не наймали топових юристів, щоб захищати Росію в судах щодо цих справ. Вони ж приходять до Європейського суду з прав людини, приходять до Міжнародного суду ООН, представляють свою країну, захищаються, наводять свої аргументи.

Їм не байдуже. Для Росії це серйозні загрози.

Їм однозначно не однаково. Тому що ми бачили, наприклад, реакцію на ухвалену президентом України стратегію деокупації Криму, яка спричинила просто шквал реакцій як на території Росії, так і на території окупованого Криму. Якби їм було байдуже, я думаю, що такої реакції б не було.

— І останнє питання: що буде робити представництво президента в АРК в найближчій перспективі? Як ви готуєтеся до літнього сезону? Чи є, наприклад, шанс у кримчан отримати щеплення від коронавірусу?

— Дуже багато планів. Зараз у фокусі уваги — майбутня вступна кампанія для діток з окупованих територій.

У нас завжди на порядку денному поточні звернення наших громадян з перетинання КПВВ, яке дуже ускладнено.

Також у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації ми працюємо над наданням доступу до онлайнпослуг жителями окупованих територій. Тому що, на жаль, ми бачимо серйозне обмеження з боку окупаційної влади для виїзду наших громадян на підконтрольну Україні територію. Тому для нас один з пріоритетів — спростити доступ до послуг.

Ну, і, звичайно ж, питання доступу до медицини, вакцинація зараз обговорюється на рівні, зокрема, уряду, який повинен забезпечити таку вакцинацію.