Працюють навіть бабусі: вінницькі волонтери плетуть сітки для "постійних клієнтів" із ЗСУ

Громадська організація "ВіннСолард" розпочала свою роботу з перших днів повномасштабного вторгнення. Зараз вінницькі волонтери роблять усе для наближення перемоги: плетуть кікімори, величезні маскувальні сітки, а також усіляко допомагають переселенцям. За півтора року організація розрослася з 6 людей до сотні волонтерів. Усі процеси відбуваються в одному приміщенні, де кожен займається своєю справою. Деталі — у сюжеті "Ранку Вдома".

Об'єднавшись, вінницька громада робить неймовірну роботу, аби наблизити перемогу. Волонтери плетуть кікімори, маскувальні сітки по 600 квадратних метрів та усіляко допомагають громадянам, які постраждали від російської агресії. Громадська організація "ВіннСолард", на чолі якої Ольга Дернова, розпочала свою роботу з перших днів широкомасштабної війни.

"Набридло сидіти дома, захотілось якихось рішучих дій, рішень. Відповідно, ми зібрались. Спочатку це була моя родина, моя старша донька, були мої друзі, колеги. Ми почали плести сітки. Офіційно ви створили організацію на третій день війни. Ми збили станки для сіток, почали плести з футбольних, волейбольних, рибацьких. Шукали по всьому місту", — розповіла голова ГО "ВіннСолард" Ольга Дернова.

За півтора року роботи "ВіннСолард" розрослася з шістьох людей, які розпочинали добру справу, до сотні волонтерів. Все це завдяки небайдужим вінничанам, котрі доєдналися до ініціативи, та переселенцям з різних куточків України.

"Багато переселенців пройшли через наш центр, коли вони перебували у Вінниці. Досі люди дзвонять, пишуть. Це тема для мене дуже зворушлива, тому що люди досі дякують за те, що ми своїм волонтерським центром їх врятували", — провадить Ольга Дернова.

Волонтерам вдалося налагодити виробництво. Тепер усі процеси відбуваються в одному приміщенні, кожен займається своєю справою. В одному кутку жінки нарізають тканину, в іншому роблять основу для сіток. Поруч плетуть і виготовляють кікімори. До процесу виготовлення доєдналися навіть діти.

Є й ті, хто не мають змоги їздити до волонтерського центру щодня, але й сидіти склавши руки не можуть. Бабусі Галині 83 роки, а її рідній сестрі Вірі — 79 років. Обидві вдови. Щомісяця вони донатять гроші з пенсії й допомагають волонтерам із "ВіннСолард".

"Приходжу до сестри, інколи вдома працюю. Там мені допомагає правнучка. Ми не можемо більше зробити. Ми чекаємо перемоги. Хочеться, щоб діти повернулися, щоб вони не страждали. Ми робили б день і ніч, заради тих солдатів. Аби вони не страждали та не мучилися", — зізналася волонтерка Галина Дьякова.

Щоб підтримати бойовий дух жінки працюють та співають українських народних пісень.

Не зважаючи на втому та постійні обстріли українських міст, велика родина "ВіннСолард" виконує свою роботу, адже хлопці звертаються по допомогу чи не щодня.

"У нас вже є постійні клієнти. Це ті, хто випробував наші захисні засоби, замовляють тільки у нас. Ми два тижні не брали замовлення, тому що ми просто не встигали. Наприклад, Сумська військова адміністрація нам замовила величезну кількість сіток. Ми розуміємо, що це прикордонна область, потрібно їм допомогти", — резюмувала очільниця організації Ольга Дернова.

З кожним днем волонтери стають ще згуртованішими та сильнішими. Вони готові плести сітки цілодобово, аби захистити хлопців на передовій і наблизити перемогу.

Також цікаво: Евакуювати поранених чи відстрілятися: унікальні мотоцикли для ЗСУ виготовляє вінницький волонтер