"Официальный разговор": Олександр Кава про модернізацію залізничної інфраструктури України (ВІДЕО)

Александр Кава. Фото: thepage.ua

Будівництво європейської залізничної колії стартує в Україні вже в 2021 році. Це одна з тем, які обговорювали учасники форуму "Україна 30. Інфраструктура". Після спорудження нової залізниці подолати тисячу км між Львовом і Харковом можна буде за три години замість нинішніх 14 годин.

Чи є гроші на фінансування української залізниці, чи стане вона до 2050 року, як в Європі, основним видом транспорту? Які позитивні зміни плануються на східному та західному напрямках? Про це та багато іншого розповів заступник міністра фінансів України Олександр Кава в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

— Яка зараз ситуація з фінансуванням залізниці?

— У 2021 році вперше в сучасній історії України в державному бюджеті передбачені гроші на закупівлю нових пасажирських вагонів, а також на розвиток залізничної інфраструктури для пасажирських перевезень. Зокрема, планується придбати 100 нових пасажирських вагонів. Це буде купе і досить багато плацкартів — це найсоціальніший сегмент перевезень.

Що стосується інфраструктури. Планується розблокувати залізничні пасажирські перевезення з двох обласних центрів — це Черкаси та Житомир, завдяки електрифікації двох залізничних ділянок.

Також покращимо сполучення в київській агломерації, забезпечивши рух поїздів за маршрутом "Київ — Васильків". Зараз жителі Василькова, районного центру Київської області, позбавлені можливості користуватися залізничним транспортом, і доїжджають до столиці тільки на особистих автомобілях і на маршрутках. А вже в середині цього року вони зможуть їздити до Києва на електропоїздах, які будуть доїжджати навіть швидше ніж за 40 хвилин.

— А що можете сказати про стан нашого парку пасажирських вагонів?

— Якщо говорити про пасажирський парк, то, дійсно, ситуація плачевна. Зараз у мережі залізниць України експлуатуються вже втричі менше вагонів, ніж було ще десять років тому. Додатково із 2800 цьогорічних пасажирських вагонів в найближчі роки доведеться списати майже 2000 вагонів. Тобто основну масу.

Це ті вагони, які були випущені ще за часів СРСР на заводі у Твері, а також у німецькому місті Дессау. Думаю, багато хто знає, що купейні вагони та СВ поставлялися з Німецької Демократичної Республіки. Так ось, ці вагони вже досягають свого граничного терміну експлуатації, і "Укрзалізниця" буде змушена в найближчі роки їх списати.

Якщо не почнеться масова програма оновлення парку пасажирських вагонів, то вже у найближчому майбутньому пасажирські перевезення можуть істотно скоротитися.

Ще складніша ситуація у нас з парком приміських дизельних поїздів і електропоїздів. Досі, наприклад, на Придніпровській залізниці (яка обслуговує Дніпро, Запоріжжя та ще кілька великих міст) експлуатуються поїзди, яки були випущені, на хвилинку, в 1958 році. Тобто вік цих електропоїздів вже далеко за 60 років, а вони досі перевозять пасажирів.

— Тобто парк може змінитися за однієї умови: якщо ви дасте гроші?

— Якщо держава почне фінансувати залізницю в більшому обсязі. Я дуже сподіваюся, що "Укрзалізниця" зможе виконати всі поставлені перед нею урядом завдання на 2021 рік, і в наступному році фінансування "Укрзалізниці" щодо пасажирського сегмента буде збільшено.

Зазначу, що всі країни-члени Європейського Союзу дотують свої залізничні пасажирські перевезення, а також фінансують розвиток залізничної інфраструктури. У грудні минулого року була ухвалена нова транспортна стратегія Європейського Союзу. І єврочиновники покладають великі надії на залізничний транспорт, як на найекологічнішний. До 2030 року обсяг пасажирських залізничних перевезень у всіх країнах Євросоюзу планується збільшити вдвічі в порівнянні з 2019 роком. А до 2050 року збільшити цей показник втричі.

— В Україні це можливо? Чи не буде Україна відставати від цієї загальної тенденції Європейського Союзу?

— В Україні це можливо. Українська залізниця входить в десятку найбільших залізниць світу за будь-якими показниками. Наприклад, за протяжністю мережі з пасажирських перевезень, з вантажоперевезень. Немає такого показника з основних операційних, за якими б "Укрзалізниця" виходила б за межі десятки світу.

А якщо порівнювати з Європейським Союзом, то, наприклад, вантажонапруженість залізниць України в чотири рази вище, ніж у лідера Євросоюзу серед залізничного транспорту — Німеччини.

— Інфраструктура. Пасажирська інфраструктура — це прерогатива перевізника, приватних компаній або держави? Хто її має розвивати, і хто має відповідати за те, що вона не розвивається?

— Насамперед, це відповідальність держави. На жаль, у нас роками уряд ставився до залізниці, як до "дійної корови", яку доїли, але не годували. Так, якийсь час у залізниць був запас міцності Радянського Союзу у вигляді надлишку парку, вагонів, локомотивів, що дозволяло не інвестувати достатньо коштів у розвиток. Але цього запасу міцності вже немає, він вичерпався. І "Укрзалізниця" зараз потребує великих обсягів державної підтримки, тим більше, що залізничний транспорт для пасажирських перевезень у нас просто життєво важливий для забезпечення сполучення між регіонами.

І, власне, проєкти, які були презентовані (на форумі "Україна 30. Інфраструктура", — ред.) крім тих, які будуть фінансуватися у 2021 році, вони дозволять зняти транспортну блокаду з багатьох регіонів України.

— Якщо говорити про ці проєкти, то які з них стосуються східної частини України — Донецька, Луганська області? Для наших глядачів на тимчасово окупованих територіях це важливо.

— Перший проєкт — це прискорення потягу сполученням "Київ — Лисичанськ". Це особливо стосується Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації. Ні для кого не секрет, що жителі Сєвєродонецька користуються вокзалом міста Лисичанська. Ну, немає залізничного вокзалу в Сєвєродонецьку. Хоча ці міста розділяють півтора-два км. Тому цього року планується навіть запустити тролейбусне сполучення з Сєвєродонецька до вокзалу Лисичанська.

Рух в цьому напрямку планується прискорити на чотири години. Зараз мінімальний час поїздки з Києва до Лисичанська на поїзді становить 12 годин. Завдяки модернізації 41 км залізниці від станції "Сіверськ" до станції "Лисичанськ", час поїздки можна буде скоротити до восьми годин — 8 годин 30 хвилин.

Крім цього, модернізація цієї ділянки дозволить запустити регіональні потяги сполученням "Лисичанськ — Краматорськ — Слов'янськ". По суті, можна буде з'єднати Лисичансько-Сєвєродонецьку агломерацію з агломерацією Слов'янська та Краматорська. І час поїздки такого потяга буде менше двох годин.

Також планується опрацювати питання будівництва 30 км нової залізної дороги на півдні Донецької області — між Кураховим та станцією "Південнодонбаською". Це дозволить майже на 200 км скоротити маршрут, яким слідує потяг з Маріуполя до Краматорська. Час в дорозі скоротиться до двох з половиною годин. І це покращить сполучення Маріуполя, в якому проживають понад 600 тис. осіб, з обласним центром Донеччини — Краматорськом, та всією агломерацією, в якій проживають пів мільйона людей.

— Кілька слів про західний напрямок. Йшлося про те, що буде активно розвиватися залізничне сполучення з нашими європейськими сусідами.

— Так, і вже в цьому році передбачені гроші в бюджеті на підготовку проєктної документації відновлення залізниці європейської колії шириною 1435 мм — від станції "Ужгород" до "Чопа". Ужгород — це обласний центр Закарпатської області. Тут можна буде створити зал, в якому пасажири зможуть пересідати з потягів широкої колії, які приїжджають в Ужгород майже з усіх куточків країни, на потяги європейської колії, які будуть слідувати в напрямку Праги, Братислави, Відня, Мюнхена, Будапешта, Бухареста та Софії.

При цьому, на станції Ужгород можна буде здійснювати навіть прикордонний і митний контроль. Щоб ці поїзди з Ужгорода вже без зупинки на кордоні слідували в країни Європейського Союзу.

— Грошей вистачить на це все? Чи можемо ми говорити про цифри?

— Грошей, звичайно, вистачить на такі проєкти. Але, звичайно, всі проєкти за рік реалізувати не вийде. В цьому році ми плануємо, як я вже говорив, розв'язати проблему Черкас та Житомира.

Житомир зараз не має залізничного сполучення практично ні з одним із обласних центрів. Жителі цього міста, а це 300 тисяч наших земляків, для того, щоб поїхати в іншу частину країни, повинні їхати або в Київ за 130 км, або в Бердичів, або в Коростень. А електрифікація залізниці "Житомир — Новоград-Волинський" дозволить через Житомир перенаправити 10 наявних пасажирських поїздів. Це забезпечить зв'язок Житомира з 19 обласними центрами України, зокрема з Лисичанськом та Краматорськом.

Читайте також: Додаткові поїзди до 8 березня призначила "Укрзалізниця" — список

Прямий ефір