"На самом деле: Крым": Мінреінтеграції про плани щодо КПВВ і підтримки кримськотатарського народу

Фото: krymr.com

Одне з основних завдань Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на цей рік — удосконалення інфраструктури контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ). Не тільки на Донбасі, але й на адміністративному кордоні з тимчасово окупованим Кримом. На цих пунктах планують навіть здійснювати вакцинацію кримчан від COVID-19.

Також Мінреінтеграціі продовжує займатися питаннями підтримки кримськотатарського народу та кримськотатарської мови. Про це розповів заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко в програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом".

— З кінця минулого року йде обговорення проєкту закону "Про державну політику перехідного періоду", який стосується реінтеграції тимчасово окупованих територій. На якому етапі зараз цей процес?

— Так, проєкт закону про перехідний період — це той документ, який, по-перше, запускає суспільну дискусію. Що дуже важливо, насправді. Оскільки багато хто не розуміє, що буде відбуватися після деокупації цих територій, насправді вкрай важливо почути думку широких сфер — як наукових представників, так громадськості, населення. Тобто не тільки державних органів влади.

Для цього і був презентований наприкінці минулого року законопроєкт. Його опубліковано на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ми вже отримали понад 100 рекомендацій та поправок до цього законопроєкту. Вони зараз відпрацьовуються і, безумовно, законопроєкт буде модифікований.

Після цього законопроєкт буде представлений вже як офіційний. Він пройде через прем'єрміністра і відповідно Верховну Раду. Це перше.

По-друге, це, безумовно, те, що законопроєкт покликаний дати відповіді на багато питань, які зараз стоять перед суспільством. Як ми ставимося до людей на окупованих територіях? Як ми ставимося до тих різних категорій людей, які по-різному співпрацювали або взаємодіяли з окупаційною владою? Це вкрай важливе питання. Ми отримуємо багато листів на цю тему від мешканців Криму та Донбасу. І коли я читаю ці листи, мені дуже приємно, оскільки люди пишуть від чистого серця, що вони вважають себе українцями, вони хочуть жити в Україні, бути пов'язаними з Україною та повністю пов'язують своє майбутнє з Україною. Тому ми повинні дати відповіді на їхні запитання, як це все буде.

— А чи відрізняється підхід Мінреінтеграції стосовно ОРДЛО і стосовно Криму? Чи є відмінності?

— Ще торік, коли відтворювалося Мінреінтеграціі, ми відійшли від географічного принципу і йшли за функціональним принципом. Тобто у нас є напрям, який займається питаннями міжнародного гуманітарного права, захистом конституційних прав громадян. Вони напрацьовують загальні принципи для обох територій.

Безумовно, є певна різниця. І ми розуміємо, що інтенсивність конфлікту на Донбасі та в Криму — різна. Але мені здається, як мінімум якісь основні принципи мають бути однакові. Оскільки обидві території з точки зору міжнародного гуманітарного права є тимчасово окупованими.

— Організація Об'єднаних Націй (ООН) ухвалила чергову резолюцію щодо кримського питання. Навіщо ще одна резолюція? У чому її новизна, в чому важливість?

— В ООН було засідання Ради безпеки, яке було скликане за ініціативою Російської Федерації, на якому виступав керівник української переговорної групи у Мінську Леонід Кравчук. Після цього ми провели брифінг віцепрем'єрміністра Олексія Резнікова для країн-членів ООН щодо ситуації, яка склалася на тимчасово окупованих територіях. Після чого 23 лютого було засідання Генеральної Асамблеї ООН, в якому вже брали участь всі країни-члени і висловлювалися з цього приводу.

Читайте також: Мілітаризацію Криму засудили на Генасамблеї ООН (ВІДЕО)

Наскільки я пам'ятаю, остання резолюція була ухвалена в грудні минулого року. Вона стосується ситуації з правами людини на тимчасово окупованій території Криму, а друга — мілітаризації Криму. Це вкрай важливо, тому що багато хто вважає, що ООНівський майданчик вичерпав себе.

Це й так, і не так. Ми маємо визнати, що ООНівський майданчик, на жаль, не здатен на цей час ухвалити якісь дієві рішення. З точки зору прямої відповіді Російської Федерації на її порушення та агресію стосовно України.

Проте, це єдиний майданчик, який дозволяє нам продовжувати тримати це питання в полі зору. Це по-перше. По-друге, переконувати наших партнерів в тому, що необхідно не тільки зберігати санкції, але й посилювати їх. І третє — саме завдяки цим резолюціям, саме завдяки цим зустрічам ми формулюємо вектор майбутнього. Ми не дозволяємо Російській Федерації закрити це питання.

Це питання зберігається у міжнародному порядку денному, до речі, воно офіційно закріплене у порядку денному Генеральної Асамблеї ООН. Це надає нам інструменти для розв'язання цього питання в майбутньому, тобто де-факто деокупації окупованих територій.

— Проєкт державної стратегії деокупації Криму минулого тижня розглянула Рада національної безпеки та оборони України. У рішенні РНБО також йдеться про концепцію розвитку кримськотатарської мови. Це насправді настільки важливе питання, щоб його обговорювати на такому високому рівні? Яка ваша позиція?

— Безумовно. Підтримка й кримськотатарського народу, й кримськотатарської мови — це вкрай важливо не тільки для розвитку, але й для деокупації Кримського півострова. Ми вважаємо, що це дуже важлива складова в стратегії деокупації. Ми будемо робити все від нас залежне для того, щоб допомогти як розвитку мови, так і підтримувати кримськотатарських мовників. Зокрема, телеканал ATR.

Користуючись нагодою, буквально пару слів скажу про ситуацію з ATR. Ми діємо в межах того законодавства, зокрема бюджетного, яке у нас сьогодні існує. Зокрема в межах тих бюджетних коштів, які були виділені міністерству, незважаючи на запит набагато більший. У цих умовах ми будемо максимально підтримувати телеканал ATR на тих конкурсних засадах, які передбачає чинне законодавство. І ми будемо просити Верховну Раду збільшити фінансування вже цього року для додаткової підтримки телеканалу ATR.

Але ми також маємо розуміти, що крім телеканалу ATR, який, безумовно, відіграє дуже важливу роль в інформаційному плані, ми маємо підтримати й інших мовників на тимчасово окупованій території. І це теж є завданням нашого міністерства.

— Пропоную з Нью-Йорка, з ООН перенестися на південь Херсонської області. Вже торік КПВВ "Каланчак" було просто не впізнати. Які перспективи стосовно цього комплексу в цілому? Чи будете робити щось нове? Чого чекати, що у планах?

— Так, минулого року КПВВ "Каланчак" і "Чонгар", як і всі інші КПВВ, були в полі уваги нашого міністерства.

Наприкінці минулого року при Мінреінтеграціі було створено державне підприємство (ДП "Реінтеграція і відновлення", — ред.), яке зараз працює над тим, щоб взяти на свій баланс усі КПВВ, як уздовж лінії зіткнення на сході, так і вздовж адміністративного кордону між Херсоном і Кримом. Для чого це робиться? На сьогодні всі ці КПВВ перебувають у різних розпорядників і не можуть комплексно обслуговуватися. Там не може комплексно здійснюватися робота з ремонту, підтримки, прибирання, врешті-решт, надання необхідних послуг.

Наше завдання — за цей рік забрати до себе всі КПВВ і привести їх у належний стан.

Це непросто, скажу чесно, оскільки є обмеження в бюджеті. Тому ми залучаємо іноземних партнерів і донорів. Торік нам вдалося з нуля побудувати новий КПВВ у Щасті, включаючи сервісну безпечну зону.

Так само ми відкрили сервісну зону на КПВВ "Новотроїцьке" (Донецька область, — ред.). Цього року насамперед плануємо зосередитися на КПВВ "Чонгар" і відкрити там нову сервісну зону. Ми над цим зараз працюємо. Ми також будемо продовжувати розвивати КПВВ "Каланчак". Завдання — до кінця року привести всі ці КПВВ в належний стан і належним чином їх утримувати.

— Якщо ми заговорили про КПВВ. Якщо буде ухвалено рішення про те, що кримчани зможуть безпосередньо там вакцинуватися від COVID-19, чи зможете ви швидко організувати на цих КПВВ пункти для щеплень?

— Уже працюємо над цим. Зокрема, працює Херсонська облдержадміністрація, у неї є відповідні інструкції від уряду.

Тут є питання, скажімо так, пошуку правильного балансу. Зараз динаміка перетину КПВВ вкрай мізерна, будемо відверті. Десь в середньому ми говоримо про 450 перетинів за день. Через усі три наші КПВВ — "Чонгар", "Каланчак" і "Чаплинка", які розташовані на адмінкордоні з Кримом. Ми зробимо все від нас залежне, щоб забезпечити там процес вакцинації в розумних межах. Ми не можемо тримати там людей цілодобово, на жаль. Але в розумних межах, щоб дійсно люди могли зробити щеплення та отримати всі інші послуги, можемо. 

Читайте також: "На самом деле: Крым": очільник Херсонської ОДА про туризм в області та покращення КПВВ

Прямий ефір